Реалізація права на відмову
1. До закінчення періоду відмови споживач повинен повідомити торговця про своє рішення відмовитися від договору. Для цього споживач може:
(a) використати типову форму відмови, визначену в додатку I(B); або
(b) зробити будь-яку іншу однозначну заяву про своє рішення відмовитися від договору.
Держави-члени не повинні встановлювати будь-які формальні вимоги, застосовні до типової форми відмови, крім тих, що встановлені в додатку I(B).
2. Вважається, що споживач реалізував своє право на відмову протягом періоду відмови, зазначеного у статті 9(2) і статті 10, якщо повідомлення щодо реалізації права на відмову було надіслане споживачем до закінчення такого періоду.
3. Торговець може, на додаток до зазначених у параграфі 1 можливостей, надати споживачеві можливість заповнити та надіслати в електронному вигляді на вебсайті торговця типову форму відмови, визначену в додатку I(B), або будь-яку іншу однозначну заяву. У таких випадках торговець повинен невідкладно надіслати споживачеві підтвердження отримання такої відмови на довговічному носії.
4. Тягар доведення реалізації права на відмову відповідно до цієї статті покладається на споживача.