Адресати
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
1. Під час управління АІФом КАІФ повинен виконувати принаймні такі функції управління інвестиціями:
(a) управління портфелем;
(b) управління ризиками.
2. Інші функції, які КАІФ може додатково виконувати під час колективного управління АІФом:
(a) Адміністрування:
(i) юридичні послуги і послуги з управлінського обліку фондів;
(ii) клієнтські запити;
(iii) оцінювання вартості і ціноутворення, у тому числі податкові відшкодування;
(iv) моніторинг дотримання регулятивних вимог;
(v) ведення реєстру власників паїв/акціонерів;
(vi) розподіл прибутку;
(vii) випуск та погашення паїв/акцій;
(viii) врегулювання договірних відносин, у тому числі відправлення сертифікатів;
(ix) облікування;
(b) Маркетинг;
(c) Діяльність, пов’язана з активами АІФів, зокрема надання послуг, необхідних для виконання фідуціарних обов’язків КАІФу, управління інфраструктурою, діяльність з адміністрування нерухомого майна, надання рекомендацій підприємствам щодо структури капіталу, робота з промисловою стратегією та пов’язані з цим питання, дорадництво та послуги, пов’язані зі злиттям і придбанням підприємств та надання інших послуг, пов’язаних з управлінням АІФом та компаніями й іншими активами, у які він інвестував.
ДОДАТОК II
ПОЛІТИКА ВИНАГОРОДИ
1. Під час установлення та застосування всіх політик винагороди, у тому числі щодо заробітної плати та добровільних пенсійних виплат, для таких категорій персоналу, в тому числі вищої ланки керівництва, осіб, які беруть на себе ризики, виконують функції контролю, та будь-якого працівника, який отримує загальну винагороду, що ставить його на той самий щабель винагороди, що і вищу ланку керівництва, й осіб, які беруть на себе ризики, чия професійна діяльність відчутно впливає на профілі ризику КАІФів чи АІФів, якими вони управляють, КАІФи дотримуються таких принципів у спосіб та мірою, що відповідають їхньому розміру, внутрішній організації та характеру, обсягу та складності їхньої діяльності:
(a) політика винагороди є узгодженою з розумним та дієвим управлінням ризиками, сприяє йому та не заохочує до прийняття ризиків, що є несумісними з профілями ризику, правилами чи установчими документами АІФів, якими вони управляють;
(b) політика винагороди відповідає стратегії комерційної діяльності, цілям, цінностям та інтересам КАІФу та АІФів, якими він управляє, або інвесторів таких АІФів та передбачає заходи для уникнення конфліктів інтересів;
(c) орган управління КАІФу, у межах своєї функції нагляду, ухвалює та періодично переглядає загальні принципи політики винагороди та є відповідальним за її впровадження;
(d) впровадження політики винагороди підлягає, принаймні раз на рік, централізованому та незалежному внутрішньому перегляду на відповідність політикам і процедурам винагороди, ухваленим органом управління у межах його функції нагляду;
(e) персонал, залучений до функцій контролю, отримує компенсацію відповідно до реалізації цілей, пов’язаних з його функціями, незалежно від результатів сфер комерційної діяльності, які він контролює;
(f) безпосереднім куратором виплати винагороди вищій ланці керівництва служб управління ризиками і комплаєнсу є комітет з питань винагороди;
(g) якщо винагорода залежить від результатів діяльності, загальну суму винагороди визначають на основі комбінування оцінки результатів діяльності окремого працівника та структурного підрозділу або відповідного АІФу й сумарних результатів КАІФу, а під час оцінювання індивідуальних результатів діяльності враховують як фінансові, так і нефінансові критерії;
(h) оцінювання результатів діяльності планують на багаторічний строк, що відповідає життєвому циклу АІФів, якими управляє КАІФ, щоб забезпечити процес оцінювання на основі триваліших результатах діяльності та фактичну виплату залежних від результату діяльності частин винагороди з рознесенням по всьому періоду, що враховує політику погашення АІФів, якими він управляє, та їхні інвестиційні ризики;
(i) гарантована змінна винагорода є винятком, здійснюється лише у контексті прийняття на роботу нових працівників, а її виплату обмежено одним роком;
(j) фіксовані й змінні частини загальної винагороди належним чином збалансовано, і фіксована частина становить доволі високу частку від загальної винагороди, щоб уможливити реалізацію цілком гнучкої політики щодо змінних частин винагороди, у тому числі можливість не виплачувати жодної винагороди за змінною частиною;
(k) виплати у зв’язку з достроковим розірванням контракту відображають результати діяльності, досягнуті за певний період, та унормовані таким чином, щоб не покривати невдалі результатів;
(l) визначення результатів діяльності, що використовують для розрахування змінних частин винагороди або груп змінних частин винагороди, охоплює комплексний механізм коригування, щоб врахувати усі відповідні види поточних і майбутніх ризиків;
(m) відповідно до правової структури АІФу та його установчих документів, істотна частина, та у будь-якому разі щонайменше 50 % будь-якоїї змінної винагороди складається з паїв або акцій обумовленого АІФу або рівнозначної дольової участі, або пов’язаних з акціями інструментів, або рівнозначних негрошових інструментів, за умови що на управління АІФами не припадає менше ніж 50 % усього портфелю, якими управляє КАІФ, у разі чого мінімальний рівень 50 % не застосовують.
Інструменти, зазначені у цьому пункті, є предметом відповідної політики утримання, розробленої задля узгодження мотивації з інтересами КАІФу й АІФів, якими він управляє, та інвесторів таких АІФів. Держави-члени або їхні компетентні органи можуть накладати обмеження щодо всіх видів та проектів таких інструментів або забороняти певні інструменти, з урахуванням обставин. Цей пункт застосовують як до частки змінної частини винагороди, яку відстрочено відповідно до пункту (n), так і до частки змінної частини винагороди, яку не було відстрочено;
(n) істотну частку, та у будь-якому разі щонайменше 40%, змінної частини винагороди відстрочують на період, що є доцільним з огляду на життєвий цикл та політику погашення обумовленого АІФу, і за правилами скоригують на характер ризиків обумовленого АІФу.
Період, зазначений у цьому пункті, становить щонайменше від трьох до п’яти років, якщо період існування АІФу не є коротшим; швидкість отримання винагороди, яку виплачують на підставі домовленостей про відстрочку, не перевищує швидкості на пропорційній основі; у разі особливо великої суми змінної частини винагороди, відстрочують щонайменше 60 % суми;
(o) змінну частину винагороди, у тому числі відстрочена частка, виплачують або перераховують тільки за умови, що це в цілому підтримує сталий розвиток КАІФу з огляду на його фінансову ситуацію та є обґрунтованим з точки зору результатів діяльності структурного підрозділу, АІФу і заінтересованої фізичної особи.
Загальна змінна винагорода зазвичай значно скорочується у разі незадовільних або негативних фінансових результатів діяльності відповідного КАІФу або АІФу, враховуючи як поточну компенсацію, так і зменшення виплат сум, нарахованих за попередні періоди, у тому числі шляхом застосування штрафних санкцій або механізмів повернення виплачених коштів;
(p) пенсійна політика відповідає стратегії комерційної діяльності, цілям, цінностям та довгостроковим інтересам КАІФу та АІФів, якими він управляє.
Якщо працівник залишає КАІФ до виходу на пенсію, КАІФ утримує добровільну пенсійну допомогу у формі інструментів, визначених у пункті (m), протягом 5 років. Якщо працівник досягає пенсійного віку, добровільну пенсійну допомогу виплачують працівникові у формі інструментів, визначених у пункті (m), з урахуванням п'ятирічного періоду утримання;
(q) від персоналу вимагають зобов’язатися не використовувати персональні стратегії хеджування або страхування, пов’язане з винагородою та відповідальністю, задля ослаблення наслідків вирівнювання ризиків, що передбачені у їхніх механізмах винагороди;
(r) змінна винагорода не виплачується шляхом застосування механізмів або методів, які сприяють уникненню вимог цієї Директиви.
2. Принципи, встановлені у параграфі 1, застосовують щодо винагороди будь-якого виду, яку виплачує КАІФ, щодо будь-якої суми, яку безпосередньо виплачує сам АІФ, у тому числі премії за успішне управління, та до будь-якого передання паїв або акцій АІФу на користь таких категорій персоналу, в тому числі вищої ланки керівництва, осіб, які беруть на себе ризики, служб контролю і будь-якого працівника, який отримує загальну винагороду, що ставить його на той самий щабель винагороди, що і вищу ланку керівництва, й осіб, які беруть на себе ризики, чия професійна діяльність істотно впливає на профіль ризику АІФу, яким вони управляють.
3. КАІФи, які є значними з огляду на їхній розмір або розмір АІФів, якими вони управляють, їхню внутрішню організацію та вид, масштаб та складність їхньої діяльності, повинні утворювати комітет з питань винагороди. Комітет з питань винагороди повинен мати таку структуру, яка дозволяє йому виробляти компетентне і незалежне судження щодо політик та практик винагороди та стимулів, розрахованих на управління ризиками.
Комітет з винагороди відповідає за підготовлення рішень щодо винагороди, у тому числі тих, що мають наслідки для ризиків та управління ризиками обумовленого КАІФу або АІФу, та які ухвалює орган управління у межах своєї наглядової функції. Головою комітету з питань винагороди є член органу управління, який не виконує жодних виконавчих функцій в структурі обумовленого КАІФу. Членами комітету з питань винагороди є члени органу управління, які не виконують жодних виконавчих функцій в структурі обумовленого КАІФу.
ДОДАТОК III
ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ЇЇ НАДАЮТЬ У РАЗІ НАМІРУ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕАЛІЗАЦІЮ В ДЕРЖАВІ-ЧЛЕНІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ КАІФу
(i) Нотифікаційний лист, у тому числі програма діяльності з визначенням осіб АІФів, які КАІФ має намір реалізувати, та інформація про місце, де АІФи засновано;
(j) установчі документи АІФу;
(k) особа депозитарію АІФу;
(l) відкриті для інвесторів опис та будь-яка інформація про АІФ;
(m) інформація про місце, де АІФ-розпорядника засновано, якщо АІФ є АІФ-фідером;
(n) будь-яка додаткова інформація, зазначена в статті 23(1), по кожному АІФу, що його має намір реалізовувати КАІФ;
(o) у відповідних випадках, інформація про механізми, встановлені для запобігання реалізації паїв або акцій АІФу роздрібним інвесторам, у тому числі у випадку, коли КАІФ залучає незалежних осіб для надання інвестиційних послуг щодо АІФу.
ДОДАТОК IV
ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ЇЇ НАДАЮТЬ У РАЗІ НАМІРУ ЗДІЙСНЮВАТИ РЕАЛІЗАЦІЮ У ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ, ЩО НЕ Є ДЕРЖАВОЮ-ЧЛЕНОМ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ КАІФу
(d) Нотифікаційний лист, у тому числі програма діяльності з визначенням осіб АІФів, які КАІФ має намір реалізувати, та інформація про місце, де АІФи засновано;
(e) установчі документи АІФу;
(f) особа депозитарію АІФу;
(g) відкриті для інвесторів опис та будь-яка інформація про АІФ;
(h) інформація про місце, де АІФ-розпорядника засновано, якщо АІФ є АІФ-фідером;
(i) будь-яка додаткова інформація, зазначена в статті 23(1), по кожному АІФу, що його має намір реалізовувати КАІФ;
(j) зазначення держави-члена, у якій він має намір реалізовувати паї або акції АІФу професійним інвесторам;
(k) інформація про механізми, напрацьовані для реалізації АІФів, та, у відповідних випадках, інформація про механізми, встановлені для запобігання реалізації паїв або акцій АІФу роздрібним інвесторам, у тому числі у випадку, коли КАІФ залучає незалежних осіб для надання інвестиційних послуг щодо АІФу.