Ст. 46

Чинна редакція від 02.07.2014 · Директива набрав чинності 21.07.2011

Глава IX. КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ → Секція 1. Призначення, повноваження та процедури оскарження

Повноваження компетентних органів

1. Компетентні органи отримують усі наглядові й слідчі повноваження, необхідні для виконання своїх функцій. Виконання таких повноважень повинно відбуватися будь-яким з таких способів:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами;

(c) під свою відповідальність шляхом делегування їх особам, яким делеговано завдання;

(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.

2. Компетентні органи мають повноваження:

(a) на доступ до будь-якого документа у будь-якій формі та на отримання його примірника;

(b) вимагати інформацію від будь-якої особи, пов’язаної з діяльністю КАІФу або АІФу, та за необхідності викликати і допитувати особу задля отримання інформації;

(c) проводити виїзні інспектування з попереднім повідомленням та без нього;

(d) вимагати надання наявних записів телефонних дзвінків і потоків даних;

(e) вимагати припинення будь-якої практики, що суперечить положенням, ухваленим під час імплементації цієї Директиви;

(f) вимагати замороження або вилучення активів;

(g) вимагати тимчасової заборони на провадження професійної діяльності;

(h) вимагати від КАІФу з офіційним дозволом, депозитаріїв або аудиторів надати інформацію;

(i) ухвалювати інструменти будь-якого виду, щоб забезпечити подальше виконання КАІФами або депозитаріями застосовних до них вимог цієї Директиви;

(j) вимагати призупинити видання, викуплення або погашення паїв в інтересах власників паїв або громадськості;

(k) відкликати дозвіл, виданий КАІФові або депозитарію;

(l) передавати справи у кримінальне провадження;

(m) подавати запит до аудиторів або експертів на проведення верифікацій або розслідувань.

3. Якщо компетентний орган референтної держави-члена вважає, що КАІФ з третіх країн з офіційним дозволом порушує свої обов’язки, передбачені цією Директивою, він повідомляє ESMA із зазначенням усіх причин якомога швидше.

4. Держави-члени забезпечують наявність у компетентних органів повноважень, необхідних для вжиття всіх заходів для забезпечення впорядкованого функціонування ринків у тих випадках, коли діяльність одного або кількох АІФів на ринку для фінансового інструмента може загрожувати упорядкованому функціонуванню такого ринку.