Умови реалізації без паспорта на території держав-членів АІФів, якими управляє КАІФ з третіх країн
1. Без обмеження статей 37, 39 і 40 держави-члени можуть дозволити КАІФам з третіх країн реалізовувати професійним інвесторам лише на своїй території паї або акції АІФів, якими вони управляють, з дотриманням принаймні таких умов:
(a) КАІФ з третіх країн дотримується положень статей 22, 23 і 24 щодо кожного АІФу, який він реалізовує відповідно до цієї статті і статей 26-30, якщо АІФ, який він реалізовує відповідно до цієї статті, підпадає під дію статті 26(1). Інвестори АІФів та компетентні органи, зазначені у згаданих статтях, вважаються інвесторами АІФів та компетентними органами держав-членів, у яких реалізовують АІФи;
(b) з метою контролю системних ризиків та відповідно до міжнародних стандартів необхідно забезпечувати наявність належних домовленостей про співпрацю між компетентними органами держав-членів, у яких реалізовують АІФи, у всіх застосовних випадках, компетентними органами відповідних АІФів з ЄС і наглядовими органами третьої країни, у якій засновано КАІФ з третіх країн, і, у всіх застосовних випадках, наглядовими органами третьої країни, у якій засновано АІФ з третіх країн, для того, щоб забезпечити ефективний обмін інформацією, що дозволяє компетентним органам відповідних держав-членів виконувати свої обов’язки згідно з цією Директивою.
(c) третю країну, в якій засновано КАІФ з третіх країн або АІФ третьої країни, не внесено до списку ФАТФ як некооперативну країну чи територію;
Якщо компетентний орган АІФу з ЄС не приєднується до необхідних домовленостей про співпрацю, як передбачено у пункті (b) першого підпараграфа, протягом розумного періоду часу, компетентні органи держави-члена, у якій передбачено реалізувати АІФ, можуть передати питання ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, покладеними на нього у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
2. Держави-члени можуть запровадити суворіші правила для КАІФу з третіх країн щодо реалізації паїв або акцій АІФів інвесторам на своїй території для цілі цієї статті.
3. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти щодо домовленостей про співпрацю, зазначені у параграфі 1, щоб розробити спільні рамки, що сприятимуть встановленню таких домовленостей про співпрацю з третіми країнами.
4. Для того, щоб забезпечити уніфіковане застосування цієї статті, ESMA розробляє настанови для встановлення умов застосування інструментів, ухвалених Комісією щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у параграфі 1.