Умови для провадження КАІФами з третіх країн управління АІФами, заснованими у державахчленах, що не є референтною державою-членом
1. Держави-члени забезпечують, щоб КАІФ з третіх країн з офіційним дозволом міг управляти АІФами з ЄС, заснованими у державі-члені, що не є його референтною державою-членом, безпосередньо або шляхом заснування філії за умови, що КАІФ отримав офіційний дозвіл на управління таким типом АІФу.
2. Будь-який КАІФ з третіх країн, який має намір управляти АІФами з ЄС, заснованими у державі-члені, що не є його референтною державою-членом, найперше повідомляє компетентним органам своєї референтної держави-члена таку інформацію:
(a) держава-член, в якій він має намір безпосередньо управляти АІФами або заснувати філію;
(b) програма діяльності, у якій зазначено, зокрема, послуги, які він має намір надавати, та в якій визначено АІФи, якими він має намір управляти.
3. Якщо КАІФ з третіх країн має намір заснувати філію, він надає, крім інформації, зазначеної у параграфі 2, таку інформацію:
(a) організаційна структура філії;
(b) адреса в державі-члені місцезнаходження АІФу, з якої можливо отримати документи;
(c) імена та контактні дані осіб, відповідальних за управління філією.
4. Компетентні органи референтної держави-члена протягом 1 місяця з дня отримання повного пакету документів, передбачених у параграфі 2, або протягом 2 місяців з дня отримання повного пакету документів, передбачених у параграфі 3, повинні передати таку документацію компетентним органам держави-члена ведення діяльності КАІФу. Таке передання здійснюють тільки за умови, що управління АІФом, що здійснює КАІФ, відповідає і надалі буде відповідати положенням цієї Директиви та що КАІФ в іншому дотримується положень цієї Директиви.
Компетентні органи референтної держави-члена повинні у цьому зв'язку долучити заяву про те, що обумовлений КАІФ отримав від них офіційний дозвіл.
Компетентні органи референтної держави-члена повинні негайно надати КАІФові нотифікаційне повідомлення про таке передання. Після отримання нотифікаційного повідомлення про передання КАІФ може розпочати надання своїх послуг у державі-члені ведення діяльності КАІФу.
Компетентні органи референтної держави-члена також повідомляють ESMA про те, що КАІФ може розпочинати управління АІФом у державах-членах ведення діяльності КАІФу.
5. Держави-члени ведення діяльності КАІФу не висувають жодних додаткових вимог щодо обумовленого КАІФу щодо питань, які охоплює ця Директива.
6. У разі суттєвої зміни будь-яких даних, які повідомлено відповідно до параграфа 2 та, у відповідних випадках, параграфа 3, КАІФ надсилає письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам своєї референтної держави-члена принаймні за 1 місяць до впровадження запланованої зміни або негайно після здійснення незапланованої зміни.
Якщо, внаслідок запланованої зміни, управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена без зайвих зволікань повідомляють КАІФ про те, що він не повинен впроваджувати зміни.
Якщо заплановану зміну впроваджено незважаючи на перший та другий підпараграфи або якщо здійснено незаплановану зміну, у зв’язку з чим управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідає положенням цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не дотримується положень цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена вживають усіх належних заходів відповідно до статті 46, у тому числі, за необхідності, явна заборона реалізації АІФу.
Якщо зміни є прийнятними, оскільки не впливають на відповідність управління АІФом, що здійснює КАІФ, положенням цієї Директиви або дотримання іншим чином КАІФом положень цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена повинні без зайвих зволікань повідомити компетентні органи держав-членів ведення діяльності КАІФу про такі зміни.
7. Для того, щоб забезпечити узгоджену гармонізацію цієї статті, ESMA може розробити проекти регулятивних технічних стандартів для визначення інформації, яку необхідно повідомляти відповідно до параграфів 2 і 3.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
8. Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування цієї статті, ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб укласти стандартні форми, зразки і процедури для надання інформації згідно з параграфами 2 і 3.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.