Ст. 40

Чинна редакція від 02.07.2014 · Директива набрав чинності 21.07.2011

Глава VII. ОСОБЛИВІ ПРАВИЛА ЩОДО ТРЕТІХ КРАЇН

Умови реалізації в Союзі з паспортом АІФів з третіх країн, яким управляє КАІФ з третіх країн

1. Держави-члени забезпечують, щоб, за наявності належного дозволу, КАІФ з третіх країн міг реалізовувати паї або акції АІФу з третіх країн, яким він управляє, професійним інвесторам на території Союзу з паспортом одразу після виконання умов, установлених у цій статті.

2. Окрім вимог цієї Директиви щодо КАІФів з ЄС, повинні бути виконані такі умови щодо КАІФів з третіх країн:

(a) забезпечено наявність належних домовленостей про співпрацю між компетентними органами референтної держави-члена та наглядовими органами третьої країни, у якій засновано АІФ з третіх країн, для того, щоб забезпечити, принаймні, ефективний обмін інформацією, що дозволяє компетентним органам виконувати свої обов’язки згідно з цією Директивою;

(b) третю країну, в якій засновано АІФ з третіх країн, не внесено до списку ФАТФ як некооперативну країну чи територію;

(c) третя країна, у якій засновано АІФ з третіх країн, уклала з референтною державою-членом та з кожною іншою державою-членом, в якій передбачено реалізувати паї або акції АІФу з третіх країн, угоду, що повністю відповідає стандартам, установленим у статті 26 Типової конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу, та забезпечує дієвий обмін інформацією щодо питань з оподаткування, в тому числі будь-які багатосторонні податкові угоди.

Якщо компетентний орган іншої держави-члена не погоджується з оцінкою, виробленою компетентними органами референтної держави-члена КАІФу щодо застосування пунктів (а) та (b) першого підпараграфу, відповідні компетентні органи можуть передати питання ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, покладеними на нього у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. КАІФ подає нотифікаційне повідомлення компетентним органам своєї референтної держави-члена про кожний АІФ з третіх країн, який він має намір реалізовувати у своїй референтній державі-члені.

Така нотифікація охоплює документацію та інформацію, зазначену у додатку III.

4. Не пізніше ніж через 20 робочих днів після отримання повного нотифікаційного пакету, згаданого у параграфі 3, компетентні органи референтної держави-члена КАІФу повідомляють КАІФ про те, чи він може розпочинати реалізацію АІФу, зазначеного у повідомленні, згаданому у параграфі 3, на своїй території. Компетентні органи референтної держави-члена КАІФу можуть запобігати реалізації АІФу тільки тоді, коли управління АІФом, що здійснює КАІФ, не відповідає або не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином не дотримується або не дотримуватиметься положень цієї Директиви. У разі позитивного рішення, КАІФ може розпочинати реалізацію АІФу у своїй референтній державі-члені з моменту вчинення компетентними органами відповідної нотифікації.

Компетентні органи референтної держави-члена КАІФу також повідомляють ESMA про те, що КАІФ може розпочинати реалізацію паїв або акцій АІФу у референтній державі-члені КАІФу.

5. Якщо КАІФ має намір реалізувати паї або акції АІФу з третіх країн також у державі-члені, що не є його референтною державою-членом, КАІФ подає нотифікаційне повідомлення компетентним органам своєї референтної держави-члена про кожний АІФ з третіх країн, який він має намір реалізовувати.

Така нотифікація охоплює документацію та інформацію, зазначену у додатку IV.

6. Компетентні органи референтної держави-члена повинні, не пізніше ніж через 20 робочих днів з моменту отримання повного нотифікаційного пакету, згаданого у параграфі 5, передати повний нотифікаційний пакет компетентним органам держав-членів, в яких передбачено реалізувати паї або акції АІФу. Таке передання здійснюють тільки за умови, що управління АІФом, що здійснює КАІФ, відповідає і надалі буде відповідати положенням цієї Директиви та що загалом КАІФ дотримується положень цієї Директиви.

Компетентні органи референтної держави-члена КАІФу повинні додати щодо такого акту заяву про те, що обумовлений КАІФ має офіційний дозвіл на управління АІФами за відповідною інвестиційною стратегією.

7. Після передання нотифікаційного пакету компетентні органи референтної держави-члена КАІФу повинні без зволікань надати КАІФові нотифікаційне повідомлення про таке передання. КАІФ може розпочинати реалізацію АІФу у відповідних державах-членах ведення діяльності КАІФу від дати такої нотифікації.

Компетентні органи референтної держави-члена КАІФу також повідомляють ESMA про те, що КАІФ може розпочинати реалізацію паїв або акцій АІФу у державах-членах ведення діяльності КАІФу.

8. Домовленості, зазначені у пункті (h) додатку IV, підпадають під дію законодавства держав-членів ведення діяльності КАІФу та під їхній нагляд, якщо такі держави-члени не є референтною державоючленом.

9. Держави-члени забезпечують, щоб нотифікаційний лист від КАІФу, згаданий у параграфі 5, та заяву, згадану у параграфі 6, було надано мовою, звичною у сфері міжнародних фінансів.

Держави-члени забезпечують, щоб документи, згадані в параграфі 6, оформлені і передані в електронній формі, були прийняті компетентними органами.

10. У разі відчутної зміни будь-яких даних, які повідомлено відповідно до параграфа 3 або 5, КАІФ надсилає письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам референтної держави-члена принаймні за 1 місяць до впровадження запланованої зміни або негайно після здійснення незапланованої зміни.

Якщо, внаслідок запланованої зміни, управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена КАІФу без зайвих зволікань повідомляють КАІФ про те, що він не повинен впроваджувати зміни.

Якщо заплановану зміну впроваджено незважаючи на перший та другий підпараграфи або якщо здійснено незаплановану зміну, у зв’язку з чим управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідає положенням цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не дотримується положень цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена КАІФу вживають усіх належних заходів відповідно до статті 46, у тому числі, за необхідності, явна заборона реалізації АІФу.

Якщо зміни є прийнятними, оскільки не впливають на відповідність управління АІФом, що здійснює КАІФ, положенням цієї Директиви або дотримання іншим чином КАІФом положень цієї Директиви, компетентні органи референтної держави-члена повинні без зволікань повідомити ESMA щодо тих змін, які стосуються припинення реалізації певних АІФів або стосуються реалізації додаткових АІФів і, у застосовних випадках, компетентні органи держав-членів ведення діяльності КАІФу про такі зміни.

11. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (а) параграфа 2, щоб розробити спільні рамки, що сприятимуть встановленню таких домовленостей про співпрацю з третіми країнами.

12. Для того, щоб забезпечити уніфіковане застосування цієї статті, ESMA може розробити настанови для встановлення умов застосування інструментів, ухвалених Комісією щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (а) параграфа 2.

13. ESMA розробляє проекти регулятивних технічних стандартів для визначення мінімального змісту домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (a) параграфу 2, таким чином, щоб забезпечити отримання компетентними органами референтної держави-члена і компетентними органами державчленів ведення діяльності інформації, достатньої для здійснення своїх наглядових та слідчих повноважень за цією Директивою.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

14. Для того, щоб забезпечити узгоджену гармонізацію цієї статті, ESMA розробляє проекти регулятивних технічних стандартів для визначення процедур координування й обміну інформацією між компетентним органом референтної держави-члена і компетентними органами держав-членів ведення діяльності КАІФу.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

15. Якщо компетентний орган відхиляє запит на обмін інформацією відповідно до регулятивних технічних стандартів, зазначених у параграфі 14, відповідні компетентні органи можуть передати питання ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, покладеними на нього у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

16. Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування цієї статті, ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) форму та зміст зразка нотифікаційного листа, згаданого у параграфах 3 і 5;

(b) форму та зміст зразка заяви, згаданої у параграфі 6;

(c) форму передачі, згаданої у параграфі 6; та

(d) форму письмового повідомлення, згаданого у параграфі 10.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

17. Без обмеження статті 43(1) держави-члени вимагають, щоб АІФи, якими управляє та які реалізовує КАІФ, було реалізовано лише професійним інвесторам.