Умови реалізації з паспортом в Союзі АІФу з третіх країн, яким управляє КАІФ з ЄС
1. Держави-члени забезпечують, щоб КАІФ з ЄС з офіційним дозволом міг реалізовувати професійним інвесторам на території Союзу паї або акції АІФів з третіх країн, якими він управляє, або АІФ-фідерів з ЄС, що не виконують вимоги, зазначені у другому підпараграфі статті 31(1), одразу після виконання умов, установлених у цій статті.
2. КАІФи дотримуються всіх вимог, установлених у цій Директиві, за винятком глави VI. Крім того, повинні бути виконані такі вимоги:
(a) обов'язково забезпечити наявність належних домовленостей про співпрацю між компетентними органами держави-члена місцезнаходження КАІФу та наглядовими органами третьої країни, у якій засновано АІФ з третіх країн, для того, щоб забезпечити, принаймні, ефективний обмін інформацією, - беручи до уваги статтю 50(4), - що дозволяє компетентним органам виконувати свої обов’язки згідно з цією Директивою;
(b) третю країну, в якій засновано АІФ з третіх країн, не внесено до списку ФАТФ як некооперативну країну чи територію;
(c) третя країна, у якій засновано АІФ з третіх країн, уклала з державою-членом місцезнаходження КАІФу, який отримав дозвіл, та з кожною іншою державою-членом, в якій передбачено реалізувати паї або акції АІФу з третіх країн, угоду, що повністю відповідає стандартам, установленим у статті 26 Типової конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу, та забезпечує дієвий обмін інформацією щодо питань оподаткування, в тому числі будь-які багатосторонні податкові угоди.
Якщо компетентний орган іншої держави-члена не погоджується з оцінкою компетентних органів держави-члена місцезнаходження КАІФу щодо застосування пунктів (а) та (b) першого підпараграфа, відповідні компетентні органи можуть передати питання ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, покладеними на нього у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
3. Якщо КАІФ має намір реалізувати паї або акції АІФів з третіх країн у державі-члені свого місцезнаходження, КАІФ подає нотифікаційне повідомлення компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження про кожний АІФ з третіх країн, який він має намір реалізовувати.
Така нотифікація охоплює документацію та інформацію, зазначену у додатку III.
4. Не пізніше ніж через 20 робочих днів після отримання повного нотифікаційного пакету, згаданого у параграфі 3, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повідомляють КАІФ про те, чи він може розпочинати реалізацію АІФу, зазначеного у повідомленні, згаданому у параграфі 3, на своїй території. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу запобігають реалізації АІФу тільки тоді, коли управління АІФом, що здійснює КАІФ, не відповідає або не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином не дотримується або не дотримуватиметься положень цієї Директиви. У разі позитивного рішення, КАІФ може розпочинати реалізацію АІФу у державі-члені свого місцезнаходження з моменту вчинення компетентними органами відповідної нотифікації.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу також повідомляють ESMA про те, що КАІФ може розпочинати реалізацію паїв або акцій АІФу у державі-члені місцезнаходження КАІФу.
5. Якщо КАІФ має намір реалізувати паї або акції АІФів з третіх країн у державі-члені, що не є державою-членом його місцезнаходження, КАІФ подає нотифікаційне повідомлення компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження про кожний АІФ з третіх країн, який він має намір реалізовувати.
Така нотифікація охоплює документацію та інформацію, зазначену у додатку IV.
6. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні, не пізніше ніж через 20 робочих днів з моменту отримання повного нотифікаційного пакету, згаданого у параграфі 5, передати такий повний нотифікаційний пакет компетентним органам держав-членів, для реалізації на території яких АІФ призначений. Таке передання здійснюватимуть тільки за умови, управління АІФом, що здійснює КАІФ, відповідно до положень цієї Директиви та що КАІФ в іншому дотримується положень цієї Директиви.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні додати щодо такого акту заяву про те, що обумовлений КАІФ має офіційний дозвіл на управління АІФами за окремою інвестиційною стратегією.
7. Після передання нотифікаційного пакету компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні без зволікань надати КАІФові нотифікаційне повідомлення про таке передання. КАІФ може розпочинати реалізацію АІФу у відповідних державах-членах ведення діяльності КАІФу від дати такої нотифікації від компетентних органів.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу також повідомляють ESMA про те, що КАІФ може розпочинати реалізацію паїв або акцій АІФу у державах-членах ведення діяльності КАІФу.
8. Домовленості, зазначені у пункті (h) додатку IV, підпадають під дію законодавства держав-членів ведення діяльності КАІФу та під їхній нагляд.
9. Держави-члени забезпечують, щоб нотифікаційний лист від КАІФу, згаданий у параграфі 5, та заяву, згадану у параграфі 6, було надано мовою, звичною у сфері міжнародних фінансів.
Держави-члени забезпечують, щоб документи, згадані в параграфі 6, оформлені і передані в електронній формі, були прийняті компетентними органами.
10. У разі відчутної зміни будь-яких даних, які повідомлено відповідно до параграфа 3 або 5, КАІФ надсилає письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження принаймні за 1 місяць до впровадження запланованої зміни або негайно після здійснення незапланованої зміни.
Якщо, внаслідок запланованої зміни, управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу без зайвих зволікань повідомляють КАІФ про те, що він не повинен впроваджувати зміни.
Якщо заплановану зміну впроваджено незважаючи на перший та другий підпараграфи або якщо здійснено незаплановану зміну, у зв’язку з чим управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу вживають усіх належних заходів відповідно до статті 46, у тому числі, за необхідності, явна заборона реалізації АІФу.
Якщо зміни є прийнятними, оскільки не впливають на відповідність управління АІФом, що здійснює КАІФ, положенням цієї Директиви або дотримання іншим чином КАІФом положень цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні без зволікань повідомити ESMA щодо тих змін, які стосуються припинення реалізації певних АІФів або стосуються реалізації додаткових АІФів і, у застосовних випадках, компетентні органи держав-членів ведення діяльності КАІФу про такі зміни.
11. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (а) параграфа 2, щоб розробити спільні рамки, що сприятимуть встановленню таких домовленостей про співпрацю з третіми країнами.
12. Для того, щоб забезпечити уніфіковане застосування цієї статті, ESMA може розробити настанови для встановлення умов застосування інструментів, ухвалених Комісією щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (а) параграфа 2.
13. ESMA розробляє проекти регулятивних технічних стандартів для визначення мінімального змісту домовленостей про співпрацю, зазначених у пункті (а) параграфу 2, таким чином, щоб забезпечити отримання як компетентними органами держави-члена місцезнаходження, так і державами-членами ведення діяльності інформації, достатньої для здійснення ними їхніх наглядових та слідчих повноважень за цією Директивою.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
14. Для того, щоб забезпечити узгоджену гармонізацію цієї статті, ESMA розробляє проекти регулятивних технічних стандартів для визначення процедур координування й обміну інформацією між компетентним органом держави-члена місцезнаходження і компетентними органами держав-членів ведення діяльності КАІФу.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
15. Якщо компетентний орган відхиляє запит на обмін інформацією відповідно до регулятивних технічних стандартів, зазначених у параграфі 14, відповідні компетентні органи можуть передати питання ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, покладеними на нього у статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
16. Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування цієї статті, ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити:
(a) форму та зміст зразка нотифікаційного листа, згаданого у параграфі 3;
(b) форму та зміст зразка нотифікаційного листа, згаданого у параграфі 5;
(c) форму та зміст зразка заяви, згаданої у параграфі 6;
(d) форму передачі, згаданої у параграфі 6;
(e) форму письмового повідомлення, згаданого у параграфі 10.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
17. Без обмеження статті 43(1) держави-члени вимагають, щоб АІФи, якими управляє та які реалізовує КАІФ, було реалізовано лише професійним інвесторам.