Умови для КАІФів з ЄС, що управляють АІФами з третіх країн, що їх не реалізують у державахчленах
1. Держави-члени забезпечують, щоб КАІФ з ЄС з офіційним дозволом міг управляти АІФами з третіх країн, що їх не реалізовують на території Союзу, за умови, що:
(a) КАІФ виконує усі вимоги, встановлені у цій Директиві, окрім вимог статей 21 і 22 щодо таких АІФів; та
(b) забезпечено наявність належних домовленостей про співпрацю між компетентними органами держави-члена місцезнаходження КАІФу та наглядовими органами третьої країни, у якій засновано АІФ з третіх країн, для того, щоб забезпечити, принаймні, ефективний обмін інформацією, що дозволяє компетентним органам держави-члена місцезнаходження КАІФу виконувати свої обов’язки згідно з цією Директивою.
2. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти щодо домовленостей про співпрацю, зазначені у параграфі 1, щоб розробити спільні рамки, що сприятимуть встановленню таких домовленостей про співпрацю з третіми країнами.
3. Для того, щоб забезпечити уніфіковане застосування цієї статті, ESMA розробляє настанови для встановлення умов застосування інструментів, ухвалених Комісією щодо домовленостей про співпрацю, зазначених у параграфі 1.