Умови управління АІФами з ЄС, заснованими в інших державах-членах, та надання послуг в інших державах-членах
1. Держави-члени забезпечують, щоб КАІФ з ЄС з офіційним дозволом міг безпосередньо або шляхом заснування філії:
(a) управляти АІФами з ЄС, заснованими в іншій державі-члені, за умови, що КАІФ отримав офіційний дозвіл на управління таким типом АІФу;
(b) надавати в іншій державі-члені послуги, зазначені у статті 6(4), на надання яких йому надано офіційний дозвіл.
2. КАІФ, який має намір провадити діяльність та надавати послуги, зазначені у параграфі 1, найперше повідомляє компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження таку інформацію:
(a) держава-член, в якій він має намір безпосередньо управляти АІФами або заснувати філію та/або надавати послуги, зазначені в статті 6(4);
(b) програма діяльності, у якій зазначено, зокрема, послуги, які він має намір надавати, та/або в якій визначено АІФи, якими він має намір управляти.
3. Якщо КАІФ має намір заснувати філію, він надає, крім інформації, зазначеної у параграфі 2, таку інформацію:
(a) організаційна структура філії;
(b) адреса в державі-члені місцезнаходження АІФу, з якої можливо отримати документи;
(c) імена та контактні дані осіб, відповідальних за управління філією.
4. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу протягом 1 місяця з дня отримання повного пакету документів, передбачених у параграфі 2, або протягом 2 місяців з дня отримання повного пакету документів, передбачених у параграфі 3, повинні передати повний пакет документів компетентним органам держави-члена ведення діяльності КАІФу. Таке передання здійснюють тільки за умови, що управління АІФом, що здійснює КАІФ, відповідає і надалі буде відповідати положенням цієї Директиви та що КАІФ в іншому дотримується положень цієї Директиви.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні у цьому зв'язку долучити заяву про те, що обумовлений КАІФ отримав від них офіційний дозвіл.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні негайно надати КАІФові нотифікаційне повідомлення про таке передання.
Після отримання повідомлення про передання КАІФ може розпочати надання своїх послуг у державічлені ведення своєї діяльності.
5. Держава-член ведення діяльності КАІФу не висуває жодних додаткових вимог до обумовленого КАІФу щодо питань, охоплених цією Директивою.
6. У разі зміни будь-яких даних, які повідомлено відповідно до параграфа 2 та, у відповідних випадках, параграфа 3, КАІФ надає письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження принаймні за 1 місяць до впровадження запланованих змін або негайно після здійснення незапланованої зміни.
Якщо, внаслідок запланованої зміни, управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу без зайвих зволікань повідомляють КАІФ про те, що він не повинен впроваджувати зміни.
Якщо заплановану зміну впроваджено незважаючи на перший та другий підпараграфи або якщо здійснено незаплановану зміну, у зв’язку з чим управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу вживають усіх належних заходів відповідно до статті 46.
Якщо зміни є прийнятними, оскільки не впливають на відповідність управління АІФом, що здійснює КАІФ, положенням цієї Директиви або дотримання іншим чином КАІФом положень цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні без зайвих зволікань повідомити компетентні органи держав-членів проведення діяльності КАІФу про такі зміни.
7. Для того, щоб забезпечити узгоджену гармонізацію цієї статті, ESMA може розробити проекти регулятивних технічних стандартів для визначення інформації, яку необхідно повідомляти відповідно до параграфів 2 і 3.
Комісії делеговано повноваження ухвалювати регулятивні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування цієї статті, ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб укласти стандартні форми, зразки і процедури для надання інформації згідно з параграфами 2 і 3.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.