Реалізація паїв або акцій АІФів з ЄС у державах-членах, що не є державою-членом місцезнаходження КАІФу
1. Держави-члени забезпечують, щоб КАІФ з ЄС з офіційним дозволом міг реалізовувати паї або акції АІФу з ЄС, яким він управляє, професійним інвесторам у державі-члені, що не є державою-членом місцезнаходження КАІФу, одразу після виконання умов, установлених у цій статті.
Якщо АІФ з ЄС є АІФ-фідером, право на реалізацію, про яке йдеться у першому підпараграфі, є дійсним за умови, що АІФ-розпорядником є також АІФ з ЄС і ним управляє КАІФ з ЄС з офіційним дозволом.
2. КАІФ подає нотифікаційне повідомлення компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження про кожний АІФ з ЄС, який він має намір реалізовувати. Така нотифікація охоплює документацію та інформацію, зазначену у додатку IV.
3. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні, не пізніше ніж через 20 робочих днів з моменту отримання повного нотифікаційного пакету, згаданого у параграфі 2, передати такий повний нотифікаційний пакет компетентним органам держав-членів, для реалізації на території яких АІФ призначений. Таке передання здійснюють тільки за умови, що управління АІФом, що здійснює КАІФ, відповідає і буде й надалі відповідати положенням цієї Директиви та що КАІФ в іншому дотримується положень цієї Директиви.
Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні додати щодо такого акту заяву про те, що обумовлений КАІФ має офіційний дозвіл на управління АІФами за окремою інвестиційною стратегією.
4. Після передання нотифікаційного пакету компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні без зволікань надати КАІФові нотифікаційне повідомлення про таке передання. КАІФ може розпочинати реалізацію АІФу у державі-члені ведення діяльності КАІФу від дати такої нотифікації.
Якщо мова йде про різні органи, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу також повідомляють компетентні органи АІФу про те, що КАІФ може розпочинати реалізацію паїв або акцій АІФу у державі-члені ведення діяльності КАІФу.
5. Домовленості, зазначені в пункті (h) додатку IV, підпадають під дію законодавства держави-члена ведення діяльності КАІФу та під її нагляд.
6. Держави-члени забезпечують, щоб нотифікаційний лист від КАІФу, згаданий у параграфі 2, та заяву, згадану у параграфі 3, було надано мовою, звичною у сфері міжнародних фінансів.
Держави-члени забезпечують, щоб документи, згадані в параграфі 3, оформлені і передані в електронній формі, були прийняті компетентними органами.
7. У разі відчутної зміни будь-яких даних, які повідомлено відповідно до параграфа 2, КАІФ надає письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам держави-члена свого місцезнаходження принаймні за 1 місяць до впровадження запланованої зміни або негайно після здійснення незапланованої зміни.
Якщо, внаслідок запланованої зміни, управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, відповідні компетентні органи без зайвих зволікань повідомляють КАІФ про те, що він не повинен впроваджувати зміни.
Якщо заплановану зміну впроваджено незважаючи на перший та другий підпараграфи або якщо здійснено незаплановану зміну, у зв’язку з чим управління АІФом, що здійснює КАІФ, більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви або КАІФ іншим чином більше не відповідатиме вимогам цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу вживають усіх належних заходів відповідно до статті 46, у тому числі, за необхідності, явна заборона реалізації АІФу.
Якщо зміни є прийнятними, оскільки не впливають на відповідність управління АІФом, що здійснює КАІФ, положенням цієї Директиви або дотримання іншим чином КАІФом положень цієї Директиви, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу повинні без зволікань повідомити компетентні органи держави-члена ведення діяльності КАІФу про такі зміни.
8. Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови застосування цієї статті, ESMA може розробити проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити:
(a) форму та зміст зразка нотифікаційного листа, згаданого у параграфі 2;
(b) форму та зміст зразка заяви, згаданої у параграфі 3;
(c) форму передачі, згаданої у параграфі 3; та
(d) форму письмового повідомлення, згаданого у параграфі 7.
Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статті 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.
9. Без обмеження статті 43(1) держави-члени вимагають, щоб АІФи, якими управляє та які реалізовує КАІФ, було реалізовано лише професійним інвесторам.