Використання інформації компетентними органами, співпраця в сфері нагляду та обмеження левериджу
1. Держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу використовували інформацію, яку збирають відповідно до статті 24, для цілей визначення міри, якою застосування левериджу сприяє накопиченню системного ризику в фінансовій системі, ризиків невпорядкованих ринків або ризиків для довготривалого зростання економіки.
2. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу забезпечують, щоб усю інформацію, зібрану відповідно до статті 24 щодо КАІФів, за якими вони здійснюють нагляд, та інформацію, зібрану відповідно до статті 7, було надано компетентним органам інших відповідних держав-членів, ESMA та ESRB шляхом виконання процедур, викладених у статті 50, щодо співпраці у сфері нагляду. Вони також невідкладно надають інформацію шляхом виконання таких процедур та на двосторонній основі компетентним органам інших безпосередньо пов’язаних держав-членів, якщо КАІФ, що належить до сфери їхньої відповідальності, чи АІФ, яким управляє такий КАІФ, потенційно може становити істотне джерело ризику невиконання контрагентом зобов’язань для кредитної установи чи інших системно значимих установ у інших державах-членах.
3. КАІФ доводить, що обмеження левериджу, встановлені ним для кожного АІФу, яким він управляє, є обґрунтованими, та що він дотримується таких обмежень за будь-яких обставин. Компетентні органи оцінюють ризики, що можуть виникнути внаслідок використання КАІФом левериджу щодо АІФів, якими він управляє, і, якщо це вважається необхідним для забезпечення стабільності та доброчесності фінансової системи, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу, після нотифікування ESMA, ESRB та компетентних органів відповідного АІФу, накладають обмеження на рівні левериджу, який КАІФ має право застосовувати, чи інші обмеження на управління АІФом у зв’язку з АІФами під його управлінням, щоб обмежити міру, якою застосування левериджу сприяє накопиченню системного ризику в фінансовій системі чи ризикам невпорядкованих ринків. Компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу належним чином повідомляють ESMA, ESRB та компетентні органи АІФу про заходи, яких вживають у зв’язку з цим, шляхом виконання процедур, викладених у статті 50.
4. Нотифікацію, про яку йдеться в параграфі 3, здійснюють не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати, наміченої як дата набуття чинності або оновлення запропонованого інструмента. В нотифікаційному повідомленні повинні міститись подробиці щодо запропонованого інструменту, обґрунтування інструменту та дату, намічену для набуття інструментом чинності. За виняткових обставин компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу можуть вирішити, що запропонований інструмент набуде чинності протягом періоду, зазначеного в першому реченні.
5. ESMA виконує допоміжну та координаційну роль і, зокрема, намагається забезпечити, щоб компетентні органи застосовували узгоджений підхід щодо інструментів, які пропонують компетентні органи згідно з параграфом 3.
6. Після отримання нотифікаційного повідомлення, про яке йдеться в параграфі 3, ESMA надає компетентним органам держави-члена місцезнаходження КАІФу рекомендацію щодо інструменту, запропонованого чи вжитого. Ця рекомендація може, зокрема, стосуватися того, чи умови вжиття заходів виконано, чи інструменти є належними, а також тривалості застосування заходів.
7. На підставі інформації, отриманої згідно з параграфом 2, та після врахування будь-якої рекомендації ESRB, ESMA може встановити, що леверидж, застосований КАІФом чи групою КАІФів, становить істотний ризик для стабільності та доброчесності фінансової системи та може надати компетентним органам рекомендацію із зазначенням заходів, яких необхідно вжити для виправлення ситуації, в тому числі обмеження на рівні левериджу, які такий КАІФ чи група КАІФів мають право застосувати. ESMA негайно повідомляє залучені компетентні органи, ESRB та Комісію про будь-яке таке встановлення.
8. Якщо компетентний орган пропонує вжити заходів, що суперечать рекомендації ESMA, зазначеній у параграфах 6 чи 7, він повинен повідомити ESMA з зазначенням причин. ESMA може опублікувати той факт, що компетентний орган не дотримується чи має намір не дотримуватися його рекомендації. ESMA може також, розглядаючи кожен окремий випадок на індивідуальній основі, вирішити опублікувати зазначені компетентним органом причини недотримання його рекомендації. Відповідні компетентні органи отримують попереднє повідомлення про таке опублікування.
9. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти, у яких встановлює принципи із зазначенням обставини, за яких компетентні органи застосовують положення, викладені в параграфі 3, беручи до уваги різні стратегії АІФів, різні ринкові умови, у яких діють АІФи, та можливі проциклічні наслідки застосування таких положень.
СЕКЦІЯ 2
Обов’язки КАІФів, що управляють АІФами, які набувають контроль над незареєстрованими на біржі компаніями та емітентами