Оцінювання вартості
1. КАІФи забезпечують, щоб для кожного АІФу, яким вони управляють, було встановлено відповідні та узгоджені процедури з метою уможливлення належного та незалежного оцінювання вартості активів АІФу відповідно до цієї статті, застосовного національного права та правил чи установчих документів АІФу.
2. Правила, застосовні щодо оцінювання вартості активів та розраховування вартості чистих активів на пай або акцію АІФу, повинні бути встановлені в законодавстві країни, в якій засновано АІФ, та/або в правилах чи установчих документах АІФу.
3. КАІФи також забезпечують, щоб вартість чистих активів на пай або акцію АІФів розраховували та розкривали інвесторам відповідно до цієї статті, застосовного національного права і правил чи установчих документів АІФу.
Використовувані процедури оцінювання вартості повинні забезпечити, щоб вартість активів оцінювали і вартість чистих активів на пай або акцію розраховували принаймні один раз на рік.
Якщо АІФ є фондом відкритого типу, такі оцінювання вартості і розрахунки необхідно також здійснювати з частотою, що водночас відповідає активам, якими володіє АІФ, та частоті їх випущення і погашення.
Якщо АІФ є фондом закритого типу, такі оцінювання вартості і розрахунки необхідно також здійснювати у разі збільшення чи зменшення капіталу відповідного АІФу.
Інвесторів необхідно повідомляти про оцінювання вартості і розрахунки, як викладено у правилах чи установчих документах відповідного АІФу.
4. КАІФи забезпечують, щоб функцію оцінювання вартості виконував:
(a) зовнішній оцінювач, що є юридичною або фізичною особою, незалежною від АІФу, КАІФу чи будь-яких інших осіб, що мають тісні зв’язки з АІФом чи КАІФом; або
(b) сам КАІФ за умови, що завдання з оцінювання вартості є функційно незалежним від управління портфелем, і політика винагороди та інші заходи забезпечують згладжування конфліктів інтересів та запобігання неналежному впливу на працівників.
Депозитарій, призначений для АІФу, призначають зовнішнім оцінювачем такого АІФу тільки за умови, що він функційно та ієрархічно відмежував виконання своїх депозитарних функцій від своїх завдань зовнішнього оцінювача і здійснюється належна ідентифікація, управління, моніторинг та розкриття інвесторам АІФу потенційних конфліктів інтересів.
5. Якщо функцію оцінювання вартості виконує зовнішній оцінювач, КАІФ повинен показати, що:
(a) зовнішній оцінювач підлягає обов’язковій професійній реєстрації, яку визнано законом, або підпадає під дію правових чи регулятивних положень або правил професійної поведінки;
(b) зовнішній оцінювач може надати достатні професійні гарантії, щоб мати змогу ефективно виконувати відповідну функцію оцінювання вартості згідно з параграфами 1, 2 і 3; та
(c) призначення зовнішнього оцінювача відповідає вимогам статті 20(1) і (2) та делегованим актами, ухваленими на виконання статті 20(7).
6. Призначений зовнішній оцінювач не делегує функцію оцінювання вартості третій особі.
7. КАІФи повідомляють про призначення зовнішнього оцінювача компетентні органи держави-члена свого місцезнаходження, які натомість можуть вимагати призначити іншого зовнішнього оцінювача, якщо не дотримано умов, встановлених у параграфі 5.
8. Вартість оцінюють неупереджено та з усіма належними уміннями, старанністю та сумлінністю.
9. Якщо функцію оцінювання вартості виконує не незалежний зовнішній оцінювач, компетентні органи держави-члена місцезнаходження КАІФу можуть вимагати наявність у КАІФу власних процедур оцінювання вартості та/або оцінок вартості, верифікованих зовнішнім оцінювачем або, у відповідних випадках, аудитором.
10. КАІФи відповідають за належне оцінювання вартості активів АІФу, розрахування вартості чистих активів та опублікування такої вартості чистих активів. Таким чином, на відповідальність КАІФу перед АІФом та його інвесторами не впливає той факт, що КАІФ призначив зовнішнього оцінювача.
Незважаючи на перший підпараграф і безвідносно до будь-яких договірних механізмів, що передбачають інше, зовнішній оцінювач повинен відповідати перед КАІФом за будь-які втрати, понесені КАІФом унаслідок недбалості зовнішнього оцінювача чи навмисного невиконання своїх завдань.
11. Комісія ухвалює, у формі делегованих актів відповідно до статті 56 та з дотриманням умов статей 57 і 58, інструменти, у яких визначає:
(a) критерії щодо процедур належного оцінювання вартості активів та розраховування вартості чистих активів на пай чи акцію;
(b) професійні гарантії, які зовнішній оцінювач повинен мати змогу надати, щоб дійсно виконувати функцію оцінювання вартості;
(c) частоту оцінювання вартості, що її виконують АІФи відкритого типу, що відповідає водночас активам, якими володіє АІФ, та його політиці випуску і погашення.
СЕКЦІЯ 3
Делегування функцій КАІФу