Умови експлуатації
1. Експлуатація установок зі спалювання відходів повинна відбуватися у такий спосіб, щоб досягнути рівня спалювання, за якого вміст загального органічного вуглецю в шлаку та зольних залишках складає менше 3 % або їх втрата при запалюванні є меншою за 5 % сухої маси матеріалу. Якщо необхідно, використовують техніки попереднього оброблення відходів.
2. Установки зі спалювання відходів повинні бути спроектовані, оснащені, споруджені та експлуатовані у такий спосіб, щоб температура газу, що утворюється в результаті спалювання відходів, після останнього впорскування повітря горіння піднімалася у контрольований та однорідний спосіб та навіть за найбільш несприятливих умов до принаймні 850 °C на принаймні дві секунди.
Установки із сумісного спалювання відходів повинні бути спроектовані, оснащені, споруджені та експлуатовані у такий спосіб, щоб температура газу, що утворюється в результаті сумісного спалювання відходів, піднімалася у контрольований та однорідний спосіб та навіть за найбільш несприятливих умов до принаймні 850 °C на принаймні дві секунди.
Якщо спалюють або супутньо спалюють небезпечні відходи, що містять більше 1 % галогенізованих органічних речовин у перерахунку на хлор, температура, необхідна для виконання вимог першого і другого підпараграфів, повинна складати принаймні 1100 °C.
В установках зі спалювання відходів температури, зазначені першому і третьому підпараграфах, вимірюють біля внутрішньої стінки камери згоряння. Компетентний орган може дозволити вимірювання в іншій репрезентативній точці камери згоряння.
3. Кожна камера згоряння установки зі спалювання відходів повинна бути оснащена принаймні одним допоміжним пальником. Такий пальник вмикається автоматично, коли температура газів згоряння після останнього впорскування повітря згоряння опускається нижче температур, встановлених у параграфі 2. Його також використовують під час операцій пуску та зупинки установки, для того щоб забезпечити підтримання зазначених температур під час виконання таких операцій за будь-яких обставин та допоки незгорілі відходи залишаються у камері згоряння.
В допоміжний пальник не повинно подаватися паливо, що може спричинити викиди вищі, ніж від горіння газойлю, що його означено у статті 2(2) Директиви Ради 1999/32/ЄС від 26 квітня 1999 року щодо зменшення вмісту сірки у деяких видах рідкого палива ( - 36 ), зрідженого газу або природного газу.
__________
( - 36 ) ОВ L 121, 11.05.1999, с. 13.
4. Установки зі спалювання відходів та установки із сумісного спалювання відходів повинні використовувати автоматичну систему, що запобігає подаванню відходів у таких ситуаціях:
(a) під час запуску, до досягнення температури, встановленої у параграфі 2 цієї статті, або температури, визначеної відповідно до статті 51(1);
(b) у кожному випадку, коли не підтримується температура, встановлена у параграфі 2 цієї статті, або температура, визначена відповідно до статті 51(1);
(c) у кожному випадку, коли безперервні вимірювання показують, що внаслідок порушення роботи або виходу з ладу пристроїв очищення відхідних газів перевищене будь-яке із значень гранично допустимих викидів.
5. Будь-яке тепло, вироблене установками зі спалювання відходів або установками із сумісного спалювання відходів, відновлюється, наскільки є така практична можливість.
6. Інфекційні клінічні відходи одразу поміщають у піч без попереднього змішування з іншими категоріями відходів та без контактного опрацювання.
7. Держави-члени повинні забезпечувати експлуатацію та контроль установки зі спалювання відходів або установки із сумісного спалювання відходів достатньо компетентною для управління установкою фізичною особою.