Установки централізованого теплопостачання
1. До 31 грудня 2022 року установка згоряння може бути звільнена від дотримання значень гранично допустимих викидів, зазначених у статті 30(2), і показників десульфуризації, зазначених у статті 31, за виконання таких умов:
(a) сукупна розрахункова теплова потужність установки згоряння не перевищує 200 МВт;
(b) перший дозвіл був наданий установці до 27 листопада 2002 року або оператор такої установки подав повну заявку на дозвіл до зазначеної дати, за умови що установку було введено в експлуатацію не пізніше 27 листопада 2003 року;
(c) принаймні 50 % корисного тепла, що виробляє установка, як ковзне середнє протягом 5 років, надходить у формі пари або гарячої води у мережу загального користування для централізованого теплопостачання; і
(d) значення гранично допустимих викидів для діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу, встановлені у її дозволі, застосовні на 31 грудня 2015 року, відповідно, зокрема, до вимог директив 2001/80/ЄС і 2008/1/ЄС, принаймні додержані до 31 грудня 2022 року.
2. Не пізніше 1 січня 2016 року кожна держава-член передає Комісії список усіх установок згоряння, до яких застосовується параграф 1, разом із їхньою сукупною розрахунковою тепловою потужністю, типами використовуваного палива та застосовними значеннями гранично допустимих викидів для діоксиду сірки, оксиду азоту та пилу. Крім того, для будь-яких установок згоряння, до яких застосовується параграф 1, та впродовж строку, зазначеного у такому параграфі, держави-члени повинні щорічно інформувати Комісію про частку виробництва кожною установкою корисного тепла, що надійшло у формі пари або гарячої води у мережу загального користування для централізованого теплопостачання, виражену як ковзне середнє за попередні 5 років.