Малі ізольовані системи
1. До 31 грудня 2019 року установки згоряння, які на 6 січня 2011 року були частиною малої автономної системи, можуть бути звільнені віддотримання значення гранично допустимих викидів, зазначених у статті 30(2), і показників десульфуризації, зазначених у статті 31, у застосовних випадках. До 31 грудня 2019 року значення гранично допустимих викидів, встановлені у дозволах для таких установок згоряння, відповідно, зокрема, до вимог директив 2001/80/ЄС і 2008/1/ЄС, повинні бути принаймні додержані.
2. В установках згоряння із сукупною розрахунковою тепловою потужністю понад 500 МВт, в яких використовують тверде паливо, яким було надано перший дозвіл після 1 липня 1987 року, повинні бути дотримані значення гранично допустимих викидів для оксидів азоту, встановлені у частині 1 додатка V.
3. Якщо на території держави-члена є установки згоряння, охоплені цією главою, що є частиною малої ізольованої системи, така держава-член повинна передати Комісії до 7 січня 2013 року список таких установок згоряння, сумарне річне споживання енергії малою ізольованою системою та обсяги енергії, отримані в результаті взаємного сполучення з іншими системами.