Відступ щодо обмеженого строку експлуатації
1. Протягом періоду з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2023 року установки згоряння можуть бути звільнені від дотримання значень гранично допустимих викидів, зазначених у статті 30(2), і показників десульфуризації, зазначених у статті 31, у застосовних випадках, і від їх включення до перехідного національного плану, зазначеного у статті 32, за виконання таких умов:
(a) оператор установки згоряння зобов’язується, у письмовій декларації, яку слід подати у компетентний орган не пізніше 1 січня 2014 року, що експлуатація установки протягом періоду, що починається 1 січня 2016 року та закінчується не пізніше 31 грудня 2023 року, триватиме не більше 17500 годин експлуатації;
(b) від оператора вимагається щорічно подавати у компетентний орган журнал обліку годин експлуатації з 1 січня 2016 року;
(c) значення гранично допустимих викидів для діоксидів сірки, оксидів азоту та пилу, встановлені у дозволі для установки згоряння, застосовні на 31 грудня 2015 року відповідно, зокрема, до вимог директив 2001/80/ЄС і 2008/1/ЄС, повинні бути принаймні додержані протягом решти строку служби установки згоряння. В установках згоряння з сукупною розрахунковою тепловою потужністю понад 500 МВт, в яких використовують тверде паливо, яким було надано перший дозвіл після 1 липня 1987 року, повинні бути дотримані значення гранично допустимих викидів для оксидів азоту, встановлені у частині 1 додатка V; і
(d) установці згоряння не було надано звільнення, як зазначено у статті 4(4) Директиви 2001/80/ЄС.
2. Не пізніше 1 січня 2016 року кожна держава-член передає Комісії список усіх установок згоряння, до яких застосовується параграф 1, разом із їхньою сукупною розрахунковою тепловою потужністю, типами використовуваного палива та застосовними значеннями гранично допустимих викидів для діоксиду сірки, оксиду азоту та пилу. Для установок, що підпадають під параграф 1, держави-члени щорічно передають Комісії журнал обліку годин експлуатації з 1 січня 2016 року.
3. У випадку установки згоряння, яка на 6 січня 2011 року була частиною малої ізольованої системи і на яку припадало на зазначену дату не менше 35 % енергопостачання в рамках такої системи, в якій неможливо внаслідок її технічних характеристик дотримати значення гранично допустимих викидів, зазначених у статті 30(2), кількість годин експлуатації, зазначених у параграфі 1(a) цієї статті, повинна протягом періоду, що починається з 1 січня 2020 року та закінчується не пізніше 31 грудня 2023 року, складати 18000, а датою, зазначеною у параграфі 1(b) і параграфі 2 цієї статті, повинно бути 1 січня 2020 року.
4. Щодо установки згоряння із сукупною розрахунковою тепловою потужністю понад 1500 МВт, яка розпочала роботу до 31 грудня 1986 року та споживає місцеве тверде паливо із чистою теплотворною здатністю менше 5800 кДж/кг, вмістом вологи понад 45 % за масою, комбінованим вмістом вологи та попелу понад 60 % за масою та вмістом оксиду кальцію в попелі понад 10 %, кількість годин експлуатації, зазначена у параграфі 1(a), повинна складати 32000.