Ст. 9

Чинна редакція від 12.01.2016

Розділ II. ВИМОГИ ДО ЗАПОЧАТКУВАННЯ І ПРОВАДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ ТА ПРУДЕНЦІЙНОГО НАГЛЯДУ ЗА НЕЮ

Додаткові звільнення

1. Держави-члени можуть відмовитися самі або дозволити своїм компетентним органам відмовитися від застосування всіх або частини процедур та умов, викладених у статтях 3, 4, 5 та 7 цієї Директиви, за винятком статей 20, 22, 23 та 24 Директиви 2007/64/ЄС, та дозволити внесення юридичних осіб до реєстру установ електронних грошей, якщо виконано обидві такі вимоги:

(a) унаслідок усієї господарської діяльності формується середня сума електронних грошей в обігу, яка не перевищує ліміт, що його встановила держава-член, але в будь-якому разі не перевищує 5000000 євро; та

(b) жодну з фізичних осіб, яка відповідає за управління господарською діяльністю та її функціонування, не звинувачували у злочинах, пов’язаних із відмиванням грошей або фінансуванням тероризму, чи в інших фінансових злочинах.

Якщо установа електронних грошей провадить будь-яку зазначену у статті 6(1)(a) діяльність, яка не пов’язана з випуском електронних грошей, або будь-яку зазначену в статті 6(1)(b)-(e) діяльність і сума електронних грошей в обігу заздалегідь не відома, компетентні органи дозволяють такій установі електронних грошей застосовувати пункт (a) першого підпараграфа на основі репрезентативної частки, яку передбачають використовувати для випуску електронних грошей, за умови що таку репрезентативну частку можна розумно оцінити на основі даних за попередні періоди та у прийнятний для компетентних органів спосіб. Якщо установа електронних грошей не провадить діяльність достатньо довго, таку вимогу оцінюють на основі прогнозованої суми електронних грошей в обігу, яку підтверджено її бізнес- планом, за умови внесення будь-якого коригування до такого плану на вимогу компетентних органів.

Держави-члени також можуть надавати додаткові звільнення за цією статтею, на які поширюється додаткова вимога до максимальної суми зберігання на платіжному інструменті або на платіжному рахунку користувача, на якому зберігаються електронні гроші.

Юридична особа, зареєстрована відповідно до цього параграфа, може надавати платіжні послуги, не пов’язані з електронними грошима, випущеними відповідно до цієї статті, лише якщо виконано умови, встановлені в статті 26 Директиви 2007/64/ЄС.

2. Від юридичної особи, зареєстрованої відповідно до параграфа 1, вимагається, щоб її головний офіс був розташований на території тієї держави-члена, у якій вона фактично провадить свою діяльність.

3. Юридична особа, зареєстрована відповідно до параграфа 1, повинна розглядатися як установа електронних грошей. Проте, до неї не застосовують статтю 10(9) та статтю 25 Директиви 2007/64/ЄС.

4. Держави-члени можуть передбачити, щоб юридична особа, зареєстрована відповідно до параграфа 1, займалася лише деякими з видів діяльності, викладеними у статті 6(1).

5. Юридична особа, зазначена в параграфі 1, повинна:

(a) повідомляти компетентні органи про будь-які зміни у своєму становищі, які пов’язані з умовами, визначеними в параграфі 1; та

(b) щонайменше щороку у день, визначений компетентними органами, подавати звіт про середню суму електронних грошей в обігу.

6. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб у разі припинення відповідності умовам, викладеним у параграфах 1, 2 і 4, відповідна юридична особа зверталася за отриманням дозволу протягом 30 календарних днів відповідно до статті 3. Будь-якій такій особі, яка не звернулася за отриманням дозволу протягом зазначеного періоду, відповідно до положень статті 10 забороняють здійснювати випуск електронних грошей.

7. Держави-члени повинні забезпечити, щоб їхні компетентні органи мали достатні повноваження для верифікації безперервного дотримання вимог, установлених у цій статті.

8. Цю статтю не застосовують до положень Директиви 2005/60/ЄС або національних положень щодо протидії відмиванню грошей.

9. Якщо держава-член використовує право відмови, передбачене у параграфі 1, вона повинна повідомити Комісію до 30 квітня 2011 року. Держава-член повинна невідкладно повідомляти Комісію про будь-які подальші зміни. Окрім цього, держава-член повинна повідомляти Комісію про кількість відповідних юридичних осіб та повідомляти щороку про загальну суму електронних грошей в обігу, які випущено станом на 31 грудня кожного календарного року, як зазначено в параграфі 1.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.