1. Держави-члени вживають всіх необхідних заходів для забезпечення повідомлення відповідними компетентними органами один одному такої інформації, яка є належною, щоб гарантувати виконання вимог, застосовних до дозволів, зазначених у статтях 40 та 77, сертифікатів, зазначених у статті 111(5), або дозволів на реалізацію.
2. На обґрунтований запит держави-члени надсилають в електронній формі звіти, зазначені у статті 111(3), компетентним органам іншої держави-члена або Агентству.
3. Висновки, зроблені відповідно до статті 111(1), є дійсними на всій території Співтовариства.
Проте, у виняткових випадках, якщо держава-член не може, з причин, пов’язаних з охороною громадського здоров’я, погодитися з висновками, зробленими після проведення інспекції відповідно до статті 111(1), така держава-член повинна невідкладно поінформувати про це Комісію та Агентство. Агентство повинне поінформувати відповідні держави-члени.
Якщо Комісію повідомили про такі розбіжності у висновках, вона може, після консультації з відповідними державами-членами, звернутися до інспектора, який здійснював первинну інспекцію, з проханням провести нову інспекцію; інспектора можуть супроводжувати два інших інспектора з держав-членів, які не є сторонами суперечки.