Держави-члени повинні:
(a) вживати всіх належних заходів для заохочення пацієнтів, лікарів, фармацевтів та інших медичних працівників повідомляти національні компетентні органи про підозрювані побічні реакції; у відповідних випадках до цих завдань можуть бути залучені організації, що представляють інтереси споживачів, пацієнтів та медичних працівників;
(b) полегшувати надання повідомлень пацієнтами шляхом забезпечення альтернативних форм інформування на додаток до веб-форматів;
(c) вживати всіх належних заходів для отримання точних та підтверджуваних даних для наукового оцінювання повідомлень про підозрювані побічні реакції;
(d) забезпечувати своєчасне надання населенню важливої інформації про застереження з фармаконагляду, пов’язані із застосуванням лікарського засобу, шляхом публікації на веб-порталі та за допомогою інших засобів оприлюднення інформації, у разі необхідності;
(e) забезпечувати, за допомогою методів збору інформації і, за необхідності, через подальше відстеження повідомлень про підозрювані побічні реакції, вжиття всіх належних заходів для чіткої ідентифікації будь-якого біологічного лікарського засобу, призначеного, відпущеного або проданого на їхній території, який є предметом повідомлення про підозрювану побічну реакцію, беручи до уваги назву лікарського засобу, відповідно до статті 1(20), і номер партії;
(f) вживати необхідних заходів для забезпечення застосування до власника дозволу на реалізацію, який не виконує зобов’язання, встановлені у цьому розділі, дієвих, пропорційних і стримувальних покарань.
Для цілей пунктів (a) та (e) першого параграфа держави-члени можуть накладати особливі зобов’язання на лікарів, фармацевтів та інших медичних працівників.