Ст. 21. Речові права третіх сторін

Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/24/ЄС від 4 квітня 2001 року про реструктуризацію та ліквідацію кредитних установ · порівняння редакції від 2001-04-04 з редакцією від 2014-07-02

Абзаців змінено: 4, вилучено: 5, додано: 5, без змін: 0.

Права третьої сторони в справах

Речові права третіх сторін

1. Вжиття Ухвалення заходів реорганізації з реструктуризації або відкриття ліквідаційної справи процедури не впливають повинно впливати на речові права кредиторів чи або третіх сторін стосовно матеріальних або нематеріальних, нематеріальних активів, рухомих або нерухомих активів - як спеціальних визначених активів, так і сукупності невизначених активів у в цілому, що можуть змінюватись на той чи інший момент часу - які змінюються час від часу, - що належать кредитним установам, які знаходяться кредитній установі, розташованій на території іншої Держави-члена держави-члена на момент затвердження ухвалення таких заходів з реструктуризації або відкриття такої справи.процедури.

2. Права, про які йдеться в зазначені у параграфі 1, зокрема зокрема, означають:

(a) право розпоряджатися активами або розпорядитися ними надавати їх у розпорядження та отримати компенсацію отримувати виплату з виручки надходжень або доходу дохід від таких активів, зокрема в силу заставного права на основі застави або застави;іпотеки;

(b) ексклюзивне право на задоволення позову (претензії), зокрема право, гарантоване заставним правом стосовно позову (претензії) або передачею позову (претензії) шляхом надання гарантії;

(b) виключне право задоволення вимоги, зокрема право, гарантоване заставою щодо вимоги, або шляхом відступлення вимоги через надання гарантії;

(c) право вимагати активи та/або відшкодування у будь-кого, хто володіє ними чи використовує їх не так, як того бажає вповноважена сторона;

(c) право вимагати активи та/або вимагати реституції від будь-кого, хто має або використовує їх проти волі сторони, яка має на це право;

(d) речове право у справі на переважне бенефіціарне використання активів.

3. Право, записане в державному реєстрі та таке, що має позовну силу проти третіх сторін, згідно з яким можна отримати право у справі згідно з параграфом 1, слід вважати правом у справі.

3. Право, яке внесене до публічного реєстру та передбачає можливість примусового виконання стосовно третіх сторін, згідно з яким може бути отримане речове право у розумінні параграфа 1, вважається речовим правом.

4. Параграф 1 не виключає дій за положеннями анулювання, необов'язковості для виконання або не введення в силу, викладеними в статті 10(2)(1).

4. Параграф 1 не виключає можливості подання позовів щодо недійсності, оскаржуваності або неможливості примусового виконання, встановлених статтею 10(2)(l).

Закреслене — текст редакції від 2001-04-04, підкреслене — текст редакції від 2014-07-02. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2001-04-04 або 2014-07-02.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.