Речові права третіх сторін
1. Ухвалення заходів з реструктуризації або відкриття ліквідаційної процедури не повинно впливати на речові права кредиторів або третіх сторін стосовно матеріальних або нематеріальних активів, рухомих або нерухомих активів - як визначених активів, так і сукупності невизначених активів в цілому, що можуть змінюватись на той чи інший момент часу - які належать кредитній установі, розташованій на території іншої держави-члена на момент ухвалення таких заходів з реструктуризації або відкриття такої процедури.
2. Права, зазначені у параграфі 1, зокрема, означають:
(a) право розпоряджатися активами або надавати їх у розпорядження та отримувати виплату з надходжень або дохід від таких активів, зокрема на основі застави або іпотеки;
(b) виключне право задоволення вимоги, зокрема право, гарантоване заставою щодо вимоги, або шляхом відступлення вимоги через надання гарантії;
(c) право вимагати активи та/або вимагати реституції від будь-кого, хто має або використовує їх проти волі сторони, яка має на це право;
(d) речове право на бенефіціарне використання активів.
3. Право, яке внесене до публічного реєстру та передбачає можливість примусового виконання стосовно третіх сторін, згідно з яким може бути отримане речове право у розумінні параграфа 1, вважається речовим правом.
4. Параграф 1 не виключає можливості подання позовів щодо недійсності, оскаржуваності або неможливості примусового виконання, встановлених статтею 10(2)(l).