Право на позов (претензію)
1. Будь-який кредитор, який має певну адресу, постійне місце проживання чи місцезнаходження головного офісу в Державі-члені, іншій, ніж Держава походження, включаючи державні органи влади Держав-членів, повинен мати право подавати позови (претензії) чи представляти письмові відомості, що стосуються позовів (претензій).
2. Позови (претензії) всіх кредиторів, чиї адреси, постійні місця проживання чи місцезнаходження головних офісів знаходяться в інших Державах-членах, а не в Державі походження, повинні розглядатися і класифікуватися так само, як і позови (претензії) рівноцінного характеру, що можуть бути подані кредиторами, які мають адресу, постійне місце проживання чи місцезнаходження головного офісу в Державі походження.
3. Крім випадків, коли закон Держави походження передбачає надання відомостей щодо позовів (претензій), кредитор повинен надіслати копії допоміжних документів, якщо вони є, і повинен вказати характер позову (претензії), дату виникнення позовних (претензійних) вимог та суму позову (претензії), а також чи посилається він на переважне право, забезпечення позову (претензії) або збереження права на позов (претензію), та які активи покриваються його гарантією.