Цю Директиву адресовано державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 24 вересня 1996 року.
За Раду
Президент І. Фіцджеральд
Додаток I
Категорії промислової діяльності, які згадуються в статті 1
1. Устаткування або частини устаткування, що використовуються для дослідження, розвитку та випробовування нових продуктів та процесів, які не охоплюються даною Директивою.
2. Граничні величини, зазначені нижче, як правило, стосуються виробничих можливостей та потужностей. Якщо власник виконує декілька дій, що підпадають під той самий підзаголовок, на тому самому устаткуванні або на тій самій ділянці, потужності таких дій додаються.
1. Енергетична промисловість
1.1. Спалювальне устаткування з номінальним тепловим виходом, що перевищує 50 МВ (1)
1.2. Мінеральні нафто- та газопереробні заводи
1.3. Коксові печі
1.4. Заводи із вугільної газифікації та скраплення.
_______________ (1) Матеріальні вимоги Директиви 88/609/ЄЕС до існуючого устаткування продовжують застосовуватися до 31 грудня 2003 року.
2. Виробництво та обробка металів
2.1. Устаткування для випалювання руди металу (включаючи руду сульфіду) або спалююче устаткування
2.2. Устаткування для виробництва чавуну чи сталі (первинний чи вторинний сплав) включаючи безперервне лиття, із потужністю, що перевищує 2,5 тонни в годину
2.3. Спорудження для обробки залізних металів:
(a) Металопрокатні заводи з потужністю, що перевищує 20 тонн необробленої сталі за годину
(b) Кузні з молотками, енергія яких перевищує 50 кілоджоулів на молоток, де теплоємність, що використовується, перевищує 20 мегават
(c) застосування захисних металопокриттів зі сплавів з продуктивністю, що перевищує 2 тонни необробленої сталі в годину
2.4. Залізні металеві ливарні заводи з продуктивністю, що перевищує 20 тонн у день
2.5. Устаткування
(a) для виробництва кольорових необроблених металів з руди, концентратів або вторинних сировинних матеріалів, що використовуються при металургійній, хімічній чи електролітичній обробці
(b) для виплавки, включаючи легування, кольорових металів, включаючи відновлені продукти, (переплавка, лиття на ливарному заводі і т.д.) із плавильною потужністю, що перевищує 4 тонни в день для свинцю та кадмію чи 20 тонн у день для всіх інших металів
2.6. Устаткування для поверхневої обробки металів і пластикових матеріалів із використанням електролітичного чи хімічного процесу, де обсяг чанів для обробки перевищує 30 кубічних метрів.
3. Мінеральна промисловість
3.1. Устаткування для виробництва цементного клінкеру в печах, що обертаються, із продуктивністю, що перевищує 500 тонн у день або вапно в печах, що обертаються, із продуктивністю, що перевищує 50 тонн у день або в інших печах із продуктивністю, що перевищує 50 тонн у день
3.2. Устаткування для виробництва азбесту і виготовлення продуктів на основі азбесту
3.3. Устаткування для виготовлення скла, включаючи скловолокно з плавильною потужністю, що перевищує 20 тонн у день
3.4. Устаткування для плавки мінеральних речовин, включаючи виробництво мінеральних волокон із плавильною потужністю, що перевищує 20 тонн у день
3.5. Устаткування для виготовлення керамічних виробів шляхом випалювання, зокрема, покрівельної черепиці, цегли, вогнетривкої цегли, плитки, керамічних виробів або порцеляни, із продуктивністю, що перевищує 75 тонн на день, та/або із місткістю печі, що перевищує 4 кубічні метри та із фіксованою щільністю для печі, що перевищує 300 кг/куб. м.
4. Хімічна промисловість
Виробництво в межах значення категорій діяльності, що містяться в даному розділі, означає промислове виробництво шляхом хімічної обробки речовин або груп речовин, перелічених в Розділах від 4.1 до 4.6
4.1. Хімічне устаткування для виробництва основних органічних хімічних продуктів, типу:
(a) ненасичений вуглеводень (лінійний чи циклічний, такий, що насичується чи що не насичується, аліфатичний чи ароматичний)
(b) вуглеводень, що містить кисень типу спиртів, альдегідів, кетонів, карбоксилових кислот, ефірів, ацетатів, пероксидів, епоксидних смол
(c) сірковий вуглеводень
(d) азотні вуглеводні типу амінів, амідів, азотистих або азотних сполук, сполук ефіразотної кислоти, нітрилів, ціанатів, ізоціанатів
(e) вуглеводні, що містять фосфор
(f) галогенні вуглеводні
(g) метало-органічні сполуки
(h) основні пластмасові матеріали (полімерні синтетичні волокна і целюлозні волокна)
(i) синтетична гума (каучук)
(j) барвники
(k) поверхово-активні речовини
4.2. Хімічне устаткування для виробництва основних неорганічних хімічних речовин, типу:
(a) гази, типу аміаку, хлору чи водневого хлориду, фтору чи водневого фториду, вуглецевих окисів, сполуки сірки, окисів азоту, водню, діоксиду сірки, карбоніл хлориду
(b) кислоти, типу хромової кислоти, фтористоводнева кислота, фосфорна кислота, азотна кислота, соляна кислотна, сірчана кислота, олеум
(c) основи, типу нашатирного спирту, їдкого калію, гідроокису натрію
(d) солі, типу нашатирю, бертолетової солі, поташу, натрію карбонату, перборату, азотнокисле срібло
(e) неметали, металеві окиси або інші неорганічні сполуки типу карбіду кальцію, кремнію, кремнієвого карбіду
4.3. Хімічне устаткування для виробництва фосфорних, азотних чи калієвих добрив (прості чи складні добрива)
4.4. Хімічне устаткування для виготовлення основних рослинних продуктів, корисних для здоров'я та біоцидів
4.5. Устаткування, що використовують хімічну чи біологічну обробку для виробництва основних фармацевтичних виробів
4.6. Хімічне устаткування для виробництва вибухових речовин.
5. Утилізація відходів
Не зачіпаючи положення статті 11 Директиви 75/442/ЄЕС або статті 3 Директиви Ради 91/689/ЄЕС від 12 грудня 1991 щодо небезпечних відходів( 994_896 ) (2):
5.1. Устаткування для розташування чи утилізації небезпечних відходів із потужністю, що перевищує 10 тонн на день, як визначено в переліку відповідно до статті 1 (4) Директиви 91/689/ЄЕС ( 994_896 ), як визначено в Додатках II A та II B (дії Rl, R5, R6, R8 і R9) до Директиви 75/442/ЄЕС і в Директиві Ради 75/439/ЄЕС від 16 червня 1975 щодо розташування відходів переробки нафти (3)
5.2. Устаткування для спалювання міського сміття з потужністю, що перевищує 3 тонни на годину, як визначено в Директиві Ради 89/369/ЄЕС від 8 червня 1989 щодо запобігання забруднення атмосфери новими заводами по спалюванню міського сміття (4) та Директиві Ради 89/429/ЄЕС від 21 червня 1989 щодо зменшення забруднення атмосфери існуючими заводами по спалюванню міського сміття (5)
5.3. Устаткування для розташування безпечних відходів з потужністю, що перевищує 50 тонн на день, як визначено в Додатку II A до Директиви 75/442/ЄЕС згідно із заголовками D8 і D9
5.4. Заводи по знищенню сміття, що отримують більше ніж 10 тонн у день або із повною потужністю, що перевищує 25 000 тонн, за виключенням знищення активних відходів.
_______________ (2) OJ N L 377, 31.12.1991, p. 20. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 94/31/ЄС (OJ N L 168, 2.7.1994, p. 28).
(3) OJ N L 194, 25.7.1975, p. 23. Директива з останніми поправками, внесеними Директивою 91/692/ЄЕС (OJ N L 377, 31.12.1991, p. 48).
(4) OJ N L 163, 14.6.1989, p. 32.
(5) OJ N L 203, 15.7.1989, p. 50.
6. Інші напрями діяльності
6.1. Промислові заводи для виробництва:
(a) целюлози, отриманої внаслідок переробки деревини та інших волокнистих матеріалів
(b) паперу і картону, продуктивність виробництва яких перевищує 20 тонн у день
6.2. Заводи для попередньої обробки (діяльність типу мийки, відбілювання, мерсеризації) чи фарбування ниток або тканин, із потужністю обробки, що перевищує 10 тонн у день
6.3. Заводи для дублення шкіри, де потужність обробки перевищує 12 тонн кінцевого продукту на день
6.4. (a) Бойні з виробничою продуктивністю більше 50 тонн туш у день
(b) Обробка та переробка, призначені для виробництва харчових продуктів з: - тваринної сировини (відмінної від молока) із обсягом кінцевого продукту більше ніж 75 тонн у день - рослинної сировини із обсягом кінцевого продукту більше ніж 300 тонн у день (середній квартальний обсяг)
(c) обробка та переробка молока, причому кількість отриманого молока сягає більш ніж 200 тонн у день (середній річний обсяг)
6.5. Устаткування для розташування або повторного використання тваринних туш та тваринних відходів із потужністю обробки, що перевищує 10 тонн у день
6.6. Устаткування для інтенсивного розведення домашньої птиці чи свиней з більш ніж:
(a) 40 000 місць для домашньої птиці
(b) 2 000 місць для свиней (більш ніж 30 кг), чи
(c) 750 місць для свиноматок
6.7. Устаткування для поверхневої обробки речовин, об'єктів чи продуктів із використанням розчинів, зокрема, для добрив, друкувальних матеріалів, покриттів, знежирення, водонепроникних матеріалів, клеючих речовин, малярства, очищення або просочення, споживання більш ніж 150 кг на годину або більш ніж 200 тонн на рік
6.8. Устаткування для виробництва вуглецю (обпаленого вугілля) або електрографіту шляхом спалювання або графітизації.
Додаток II
Перелік Директив, які згадуються в статтях 18 (2) та 20
1. Директива 87/217/ЄЕС щодо запобігання та зменшення забруднення навколишнього середовища азбестом.
2. Директива 82/176/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників ртутних викидів внаслідок роботи промислових об'єктів, які займаються електролізом хлор-лугу.
3. Директива 83/513/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів кадмію.
4. Директива 84/156/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів ртуті промисловими галузями, відмінними від тих, що займаються електролізом хлор-лугу.
5. Директива 84/491 ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів гексахлороциклогексану.
6. Директива 86/280/ЄЕС щодо обмеження обсягів та якісних показників викидів певних небезпечних речовин, включених у Список 1 Додатка до Директиви 76/464/ЄЕС ( 994_964 ), з подальшими поправками, внесеними Директивами 88/347/ЄЕС та 90/415/ЄЕС, які вносять поправки до Додатка II до Директиви 86/280/ЄЕС.
7. Директива 89/369/ЄЕС щодо запобігання забруднення атмосфери новими заводами по спалюванню муніципальних відходів.
8. Директива 89/429/ЄЕС щодо зменшення забруднення атмосфери існуючими заводами по спалюванню муніципальних відходів.
9. Директива 94/67/ЄС ( 994_943 ) щодо спалювання небезпечних відходів. 10. Директива 92/112/ЄЕС щодо процедур узгодження програм зменшення і можливого усунення забруднення, викликаного відходами від промисловості, яка використовує окис титану.
11. Директива 88/609/ЄЕС щодо обмеження викидів певних забруднюючих речовин в атмосферу великими спалювальними заводами, з останніми поправками, внесеними Директивою 94/66/ЄС.
12. Директива 76/464/ЄЕС ( 994_964 ) щодо забруднення, викликаного певними небезпечними речовинами, вивільненими у водне середовище Співтовариства.
13. Директива 75/442/ЄЕС щодо відходів, з поправками, внесеними Директивою 91/156/ЄЕС.
14. Директива 75/439/ЄЕС щодо розміщення відходів переробки нафти.
15. Директива 91/689/ЄЕС( 994_896 )щодо небезпечних відходів.
Додаток III
Приблизний перелік основних забруднюючих речовин, які потрібно враховувати, якщо вони мають відношення до встановлення обмежень обсягів викидів
Атмосфера
1. Діоксид сірки й інші сірчані сполуки
2. Окиси азоту та інші азотні сполуки
3. Окис вуглецю
4. Леткі органічні сполуки
5. Метали та їхні сполуки
6. Пил
7. Азбест (окремі частинки, волокна)
8. Хлор і його сполуки
9. Фтор і його сполуки
10. Миш'як і його сполуки
11. Ціаніди
12. Речовини та препарати, наявність у яких онкогенних чи мутагенних властивостей або здатності впливати на репродукцію через повітря було доведено
13. Поліхлориновані дібензодіоксини і поліхлориновані дібензофурани.
Вода
1. Органічні галогенні сполуки та речовини, які можуть формувати такі сполуки у водному середовищі
2. Органічні фосфорні сполуки
3. Олово-органічні сполуки
4. Речовини та препарати, наявність у яких онкогенних чи мутагенних властивостей або здатності впливати на репродукцію у водному середовищі або через нього було доведено
5. Стійкий вуглеводень та стійкі і біоакумулюючі органічні токсичні речовини
6. Ціаніди
7. Метали та їх сполуки
8. Миш'як та його сполуки
9. Біоциди та рослинні продукти, корисні для здоров'я
10. Речовини у суспензії
11. Речовини, які сприяють забрудненню водоймищ водоростями (зокрема нітрати і фосфати)
12. Речовини, які несприятливо впливають на кисневий баланс (і можуть вимірюватися за допомогою параметрів типу BOD, COD і т.д.).
Додаток IV
Міркування, які повинні братися до уваги загалом або у оскремих випадках при визначенні найкращих доступних технологій, як визначено в статті 2 (11), беручи до уваги ймовірні витрати і вигоди заходу та принципи обережності і запобігання:
1. використання технологій з низьким рівнем відходів;
2. використання менш небезпечних речовин;
3. сприяння утилізації та повторному використанню речовин, вироблених та використаних в процесі, та відходів, де це необхідно;
4. порівнянні технологічні процеси, обладнання або методи діяльності, які були успішно випробувані в промисловості;
5. технологічний прогрес та зміни в науковому знанні;
6. природа, вплив і обсяг відповідних викидів;
7. дати введення в експлуатацію нового чи існуючого устаткування;
8. тривалість часу, необхідного для впровадження найкращої доступної технології;
9. споживання і природа сировинних матеріалів (включаючи воду), що використовуються в технологічному процесі та ефективність їх енергії;
10. потреба запобігання або зведення до мінімуму впливу викидів в цілому на навколишнє середовище та пов'язаних із ним ризиків;
11. потреба запобігання нещасним випадкам і мінімізація їхніх наслідків для навколишнього середовища;
12. інформація, опублікована Комісією відповідно до статті 16 (2) або міжнародними організаціями.
Офіційний журнал L 257, 10/10/1996 p. 0026-0040
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.