1. Акцизний податок на вино, який встановлюється державами-членами базується на кількості гектолітрів кінцевого продукту.
1. Держави-члени можуть застосувати знижені ставки податку до вина, виробленого незалежними малими виробниками вина, в таких межах:
2. За виключенням положень пунктів 3 та 4, держави-члени застосовують однакову ставку акцизного збору до всіх продуктів, що підпадають під оподаткування неігристого вина. Подібно держави-члени застосовують однакову ставку акцизного податку до продуктів, які оподатковуються як ігристе вино. Вони можуть застосовувати однакову ставку податку як на неігристе, так і на ігристе вино.
- знижені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють в середньому більше 1000 гл або, у випадку Республіки Мальта, в середньому більше 20000 гл вина на рік;
3. Держави-члени можуть застосовувати зменшені ставки акцизного податку до будь-якого типу неігристого вина та ігристого вина з фактичною алкогольною міцністю, що не перевищує 8,5% об.
- знижені ставки не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку.
4. Держави-члени, які станом на 1 січня 1992 року застосовували до неігристих вин ставку податку, вищу за ту, яка визначена у другому абзаці Статті 8 (1), можуть продовжувати застосування такої ставки. Така вища ставка не може перевищувати стандартну національну ставку, яка застосовується до проміжних продуктів.
2. Для цілей застосування зниженої ставки термін «незалежний малий виробник вина» означає такого виробника вина, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого виробника вина, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого виробника вина, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше виробників вина співпрацюють, і їхній сукупний річний обсяг виробництва не перевищує 1000 або 20000 гл, залежно від випадку, такі виробники вина можуть розглядатися як єдиний незалежний малий виробник вина.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які знижені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до вина, яке постачається на їхні території незалежними малими виробниками вина, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечити, щоб жодне окреме постачання з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.