1. Акцизний податок на вино, який встановлюється державами-членами базується на кількості гектолітрів кінцевого продукту.
2. За виключенням положень пунктів 3 та 4, держави-члени застосовують однакову ставку акцизного збору до всіх продуктів, що підпадають під оподаткування неігристого вина. Подібно держави-члени застосовують однакову ставку акцизного податку до продуктів, які оподатковуються як ігристе вино. Вони можуть застосовувати однакову ставку податку як на неігристе, так і на ігристе вино.
3. Держави-члени можуть застосовувати зменшені ставки акцизного податку до будь-якого типу неігристого вина та ігристого вина з фактичною алкогольною міцністю, що не перевищує 8,5% об.
4. Держави-члени, які станом на 1 січня 1992 року застосовували до неігристих вин ставку податку, вищу за ту, яка визначена у другому абзаці Статті 8 (1), можуть продовжувати застосування такої ставки. Така вища ставка не може перевищувати стандартну національну ставку, яка застосовується до проміжних продуктів.