1. Держави-члени можуть застосовувати менші ставки податку, які можуть диференціюватися згідно з щорічним обсягом виробництва відповідних пивоварних заводів, до пива, що варять незалежні малі пивоварні заводи у таких межах:
- зменшені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють більше 200000 гектолітрів пива на рік;
- зменшені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50% від стандартної національної ставки акцизного податку.
2. Для цілей застосування зниженої ставки термін "незалежний малий пивоварний завод" означає такий пивоварний завод, який є юридично та економічно незалежним від будь-якого іншого пивоварного заводу, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого пивоварного заводу, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше пивоварних заводи співпрацюють, об'єднаний річний обсяг продукції не перевищує 200000 гл, такі пивоварні заводи розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод.
3. Держави-члени забезпечують, що будь-які зменшені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовуються до пива, яке поставляється на їхні території незалежними малими пивоварними заводами, розташованими у інших державах-членах. Зокрема, вони можуть забезпечувати, щоб жодна окрема поставка з інших держав-членів не підлягала оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого у такій державі-члені.