1. Держави-члени можуть застосовувати знижені ставки податку, які можуть диференціюватися згідно з річним обсягом виробництва відповідних пивоварних заводів, до пива, яке варять незалежні малі пивоварні заводи, в таких межах:
- знижені ставки не застосовуються до підприємств, що виробляють більше 200000 гл пива на рік,
- знижені ставки, які можуть бути нижчими за мінімальну ставку, не можуть встановлюватися на рівні, нижчому ніж 50 % від стандартної національної ставки акцизного податку.
2. Для цілей застосування зниженої ставки термін «незалежний малий пивоварний завод» означає такий пивоварний завод, який є юридично й економічно незалежним від будь-якого іншого пивоварного заводу, розташований на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого пивоварного заводу, та не є підприємством, що працює за ліцензією. Однак, якщо два або більше пивоварних заводи співпрацюють, і їхній сукупний річний обсяг виробництва не перевищує 200000 гл, такі пивоварні заводи можуть розглядатися як єдиний незалежний малий пивоварний завод.
3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-які знижені ставки податку, які вони можуть вводити, однаково застосовувалися до пива, яке постачається на їхні території незалежними малими пивоварними заводами, розташованими в інших державах-членах. Зокрема, вони повинні забезпечувати, щоб жодне окреме постачання з інших держав-членів не підлягало оподаткуванню за ставкою, більшою за ту, яка застосовується до еквівалентного продукту, виробленого в такій державі-члені.