1. Держави-члени звільняють продукти, які охоплюються цією Директивою, від гармонізованого акцизного збору за умови, які вони встановлюють для цілей забезпечення вірного та справедливого застосування таких звільнень, а також для запобігання будь-якому ухиленню від сплати податку, зменшенню суми податку або податковим зловживанням:
(a) якщо вони розповсюджуються у вигляді спирту, який є повністю денатурованим згідно з вимогами будь-якої держави-члена, такі вимоги повинні вчасно об'являтися та прийматися згідно з положеннями пунктів 3 та 4 цієї Статті. Це звільнення залежить від застосування положень Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ) щодо комерційних переміщень повністю денатурованого спирту;
(b) якщо такий спирт є денатурований згідно з вимогами будь-якої держави-члена та використовується для виробництва будь-якого виробу, не призначеного для людського споживання;
(c) якщо він використовується для виробництва оцту, що підпадає під товарний код CN 2209;
(d) якщо він використовується для виробництва медикаментів, які визначаються у Директиві 65/65/ЄЕС;
(e) якщо він використовується для виробництва ароматизаторів, які використовуються для виготовлення харчових виробів та неалкогольних напоїв з алкогольною міцністю не більше 1,2% об.;
(f) якщо він використовується безпосередньо або як складовий продукт напівфабрикатів для виробництва харчових виробів з наповненням або інших, за умови, що у будь-якому разі вміст спирту не перевищує 8,5 гектолітрів чистого спирту на 100 кг продуктів для виробництва шоколаду, та 5 літрів чистого спирту на 100 кг продуктів для виробництва інших продуктів.
2. Держави-члени можуть звільняти продукти, які підпадають під дію положень цієї Директиви, від гармонізованого акцизного збору, згідно з умовами, які вони ухвалюють для цілей забезпечення вірного та справедливого застосування таких звільнень, а також з метою запобігання ухиленню від сплати податку, зменшенню суми податку та податковим зловживанням, якщо такі продукти використовуються:
(a) як зразки та проби, відібрані для аналізу, проведення необхідних тестів харчової продукції або наукових цілей;
(b) для наукових досліджень;
(c) для медичних цілей у лікарнях та аптеках;
(d) для виробничого процесу за умови, що кінцевий продукт не містить спирту;
(e) у виробництві складового продукту, що не підлягає сплаті акцизного збору згідно з положеннями цієї Директиви.
3. У строк до 1 січня 1993 року, а також за три місяці до кожного запланованого внесення чергових змін у своє національне законодавство, кожна держава-член повідомляє Комісію, з наданням усієї відповідної інформації, про денатурати, які ця держава має намір використовувати у цілях пункту 1 (a). Комісія відповідно передає повідомлення іншим державам-членам протягом одного місяця з дати отримання вищезгаданого повідомлення.
4. Якщо, протягом двох місяців з дати інформування інших держав-членів ані Комісія, ані будь-яка держава-член не наполягають на передачі цього питання на розгляд Ради, вважається, що Рада дозволила такі процеси денатурації, про які надійшло відповідне повідомлення. Якщо у зазначений відрізок часу надходить заперечення, рішення ухвалюється згідно з процедурою, викладеною у Статті 24 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ).
5. Якщо будь-яка держава-член вважає, що певний продукт, звільнений від податку згідно з положеннями пункту 1 (a) або 1 (b) вище, дає підстави можливого ухилення від сплати податку, зменшення суми оподаткування або податкових зловживань, така держава може відмовити в наданні звільнення від податку або скасування податкових пільг, які вже були надані. Така держава-член відповідно інформує Комісію про свої подальші дії. Комісія відповідним чином інформує інші держави-члени протягом одного місяці з дати отримання такого повідомлення. Остаточне рішення приймається згідно з процедурою, викладеною у Статті 24 Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ). Держави-члени не зобов'язані надавати такому рішенню зворотної сили.
6. Держави-члени вільні забезпечувати надання звільнення від податку, про які йшлося вище, шляхом відшкодування сум, раніше сплаченого акцизного збору.