1. Якщо на підставі нагляду, передбаченого статтею 11, держави-члени вважають за необхідне, вони повинні вживати заходів для забезпечення сумісності вилучення з дикої природи екземплярів дикої фауни і флори, перелічених у додатку V, а також їх експлуатації із збереженням їх сприятливого природоохоронного стану.
2. Якщо такі заходи вважаються необхідними, вони також повинні охоплювати продовження нагляду, передбаченого статтею 11. Такі заходи зокрема можуть включати:
- нормативно-правові акти стосовно доступу до деякої власності,
- тимчасові або місцеві заборони вилучення екземплярів із дикої природи та експлуатації деяких популяцій,
- регулювання періодів та/або методів вилучення екземплярів,
- застосування під час вилучення екземплярів, правил мисливства та рибальства, що враховують охорону таких популяцій,
- створення системи ліцензій або квот на вилучення екземплярів,
- регулювання купівлі, продажу, пропозицій продажу, зберігання з метою продажу або транспортування з метою продажу екземплярів,
- розведення в неволі видів тварин, а також штучне розведення видів рослин, за суворо контрольованих умов з метою зменшення обсягу вилучення екземплярів із дикої природи,
- оцінювання результату запроваджених заходів.