Для цілей цієї Директиви:
(a) охорона природи (охорона) означає комплекс заходів, необхідних для збереження або відновлення сприятливого стану природних оселищ або популяцій видів дикої фауни і флори, як визначено в пунктах (e) та (i);
(b) природні оселища означають території суходолу або водного простору природного або напівприродного походження, які вирізняються географічними, абіотичними та біотичними особливостями;
(c) типи природних оселищ, що становлять інтерес для Співтовариства , означають такі типи природних оселищ, які, у межах території, зазначеної в статті 2:
(i) перебувають під загрозою зникнення у межах їх природного ареалу;
або
(ii) мають малий природний ареал внаслідок регресії або через природну обмеженість території їх поширення;
або
(iii) є взірцевими прикладами типових характеристик одного або більш ніж одного з таких дев’яти біогеографічних регіонів: альпійський, атлантичний, чорноморський, бореальний, континентальний, макаронезійський, середземноморський, паннонський та степовий.
Такі типи оселищ перелічені або можуть бути перелічені в додатку І;
(d) пріоритетні типи природних оселищ означають типи природних оселищ, розташованих на території, зазначеній у статті 2, які перебувають під загрозою зникнення, та щодо охорони яких Співтовариство несе особливу відповідальність з огляду на частку їхнього природного ареалу, що припадає на територію, зазначену у статті 2; у додатку І такі пріоритетні типи природних оселищ позначено астериском (*);
(e) природоохоронний стан природного оселища означає сумарний вплив, якому піддається природне оселище та типові для нього види, що в довгостроковій перспективі може вплинути на його природне поширення, структуру та функції, а також на виживання типових для нього видів у межах території, зазначеної у статті 2.
Природоохоронний стан природного оселища слід вважати «сприятливим», якщо:
- природний ареал та площі, які воно займає в рамках цього ареалу, є стабільними або збільшуються, та
- структура та функції, необхідні для його довгострокового збереження, наявні та з великою імовірністю існуватимуть і надалі в осяжному майбутньому, та
- природоохоронний стан типових видів такого оселища є сприятливим за умов, визначених у пункті (i);
(f) природне оселище виду означає середовище, визначене специфічними абіотичними та біотичними чинниками, у якому вид існує на будь-якій стадії свого біологічного циклу;
(g) види, що становлять інтерес для Співтовариства означають такі види, які, у межах території, зазначеної в статті 2:
(i) перебувають під загрозою зникнення, окрім видів, природний ареал яких є незначним на такій території та які не перебувають під загрозою зникнення і не є вразливими у західному палеарктичному регіоні; або
(ii) є вразливими, тобто вважаються такими, що можуть опинитися під загрозою зникнення у найближчому майбутньому у разі продовження дії чинників впливу; або
(iii) є рідкісними, тобто мають нечисленні популяції, які не перебувають під загрозою зникнення та не є вразливими, але наражаються на ризик. Такі види населяють обмежені географічні території або значно розсіяні у межах ширшого ареалу; або
(iv) є ендемічними або потребують особливої уваги через характер свого оселища та/або потенційний вплив їх використання на їх оселище та/або потенційний вплив їх використання на їх природоохоронний стан.
Такі види перелічені або можуть бути перелічені в додатку II та/або додатку IV або V;
(h) пріоритетні види означають види, згадані у пункті (g) (i), щодо охорони яких Співтовариство несе особливу відповідальність з огляду на частку їхнього природного ареалу, яка припадає на територію, зазначену у статті 2; у додатку II такі пріоритетні види позначено астериском (*);
(i) природоохоронний стан виду означає сумарний вплив, якому піддається відповідний вид, що в довгостроковій перспективі може вплинути на його поширення та чисельність його популяцій в межах території, зазначеної у статті 2.
Природоохоронний стан виду слід вважати «сприятливим», якщо:
- дані щодо динаміки популяції відповідного виду свідчать про те, що такий вид упродовж тривалого часу залишається життєздатним компонентом свого природного оселища, та
- природний ареал виду не зменшується і з великою ймовірністю не зменшуватиметься в осяжному майбутньому, та
- наразі існує та ймовірно існуватиме достатньо велике оселище для збереження його популяцій в довгостроковій перспективі;
(j) ділянка означає визначену географічну територію з чітко окресленими межами;
(k) ділянка, що має значення для Співтовариства означає ділянку, яка, у межах біогеографічного регіону або регіонів, до яких вона належить, значною мірою сприяє збереженню або відновленню сприятливого природоохоронного стану типу природного оселища з переліку, поданого в додатку I, або видів із переліку, поданого в додатку II, а також може значною мірою сприяти узгодженості мережі Natura 2000, згаданої в статті 3, та/або значною мірою сприяти збереженню біорізноманіття у межах відповідних біогеографічних регіонів.
Стосовно видів тварин, природний ареал яких поширюється на великі території, ділянки, що мають значення для Співтовариства, повинні відповідати місцям у межах природного ареалу таких видів, яким характерні фізичні або біологічні чинники, необхідні для життя та розмноження таких видів.
(l) спеціальна природоохоронна територія означає ділянку, що має значення для Співтовариства, визначену державами-членами за допомогою законодавчого, адміністративного та/або договірного акта, у межах якої застосовуються необхідні природоохоронні заходи для збереження або відновлення сприятливого природоохоронного стану природних оселищ та/або популяцій видів, для яких призначено таку ділянку;
(m) екземпляр означає будь-яку живу або неживу тварину або рослину, що належать до видів, перелік яких подано у додатку IV та додатку V, будь-які їх частини або похідні речовини, а також будь-які інші товари, які, судячи з супровідного документа, паковання, маркування чи етикетки або будь-яких інших обставин, є частинами або похідними речовинами тварин чи рослин, що належать до таких видів;
(n) комітет означає комітет, створений відповідно до статті 20.