Розрахунок доходу контрольованої іноземної компанії
1. У випадках застосування пункту (а) статті 7(2) дохід, що підлягає включенню до бази оподаткування платника податків, обчислюється відповідно до правил оподаткування податком на прибуток підприємств держави-члена, в якій платник податків є резидентом для цілей оподаткування або в якій він розташований. Збитки юридичної особи або постійного представництва не включаються до бази оподаткування, але можуть бути перенесені на майбутні податкові періоди відповідно до національного законодавства та враховані в таких періодах.
2. У випадках застосування пункту (b) статті 7(2) дохід, що підлягає включенню до бази оподаткування платника податків, обмежується сумами, отриманими за рахунок активів і ризиків, пов’язаних із важливими функціями працівників, що виконує контролююча компанія. Віднесення доходу контрольованої іноземної компанії розраховується відповідно до принципу «витягнутої руки».
3. Дохід, що підлягає включенню до бази оподаткування, розраховується пропорційно до частки участі платника податків у юридичній особі, як визначено в пункті (a) статті 7(1).
4. Дохід включається до податкового періоду платника податків, в якому завершується податковий рік юридичної особи.
5. Якщо юридична особа розподіляє прибуток на користь платника податків і такий розподілений прибуток включається до оподатковуваного доходу платника податків, дохід, раніше включений до бази оподаткування відповідно до статті 7, вираховується з бази оподаткування під час розрахунку суми податку, що стягується з розподіленого прибутку, для виключення подвійного оподаткування.
6. Якщо платник податків відчужує свою частку участі у юридичній особі або господарській діяльності постійного представництва, а будь-яка частина доходів, отриманих від відчуження, була раніше включена до бази оподаткування відповідно до статті 7, така сума вираховується з бази оподаткування під час обчислення суми податку, що стягується з таких доходів, для виключення подвійного оподаткування.
7. Держава-член платника податку дозволяє відносити податок, сплачений юридичною особою або постійним представництвом, на зменшення податкового зобов’язання платника податків в державі його податкового резиденства або місцезнаходження. Віднесення на зменшення податкового зобов’язання розраховується відповідно до національного законодавства.