1. Для запобігання ухиленню від оподаткування або уникненню оподаткування Держави-члени можуть у будь-якому з зазначених нижче випадків вживати заходів до забезпечення відповідності бази оподаткування ринковій вартості в разі поставки товарів або послуг із використанням родинних або інших тісних особистих зв'язків, відносин управління, власності, членства, фінансових або юридичних зв'язків, визначених Державою-членом:
(3)
(a) якщо винагорода є нижчою від ринкової ціни, а отримувач поставки не має повного права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання за Статтями 167-171 та Статтями 173-177;
(b) якщо винагорода є нижчою від ринкової ціни, а постачальник не має повного права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання за Статтями 167-171 та Статтями 173-177, а поставка підлягає звільненню згідно зі Статтями 132, 135, 136, 371, 375, 376, 377, 378(2), 379(2) або Статтями 380-390;
(c) якщо винагорода є вищою від ринкової ціни, а постачальник не має повного права на віднесення на зменшення податкового зобов'язання за Статтями 167-171 та Статтями 173-177.
У цілях першого пункту до складу юридичних зв'язків можуть включатися стосунки між працедавцем та найманим працівником або членом родини працівника, або іншими тісно пов'язаними особами.
2. У разі використання Державами-членами можливостей, передбачених у частині 1, вони можуть обмежувати категорії постачальників або отримувачів, до яких застосовуються зазначені заходи.
3. Держави-члени повідомляють Комітет з ПДВ про національні законодавчі заходи, вжиті згідно з частиною 1 у тому обсязі, в якому вони не є заходами, дозволеними Радою до 13 серпня 2006 року згідно з частинами (1)-(4) Статті 27 Директиви 77/388/ЄЕС, і які тривають згідно з частиною 1 цієї Статті.