1. Для спрощення процедури утримання податку та після консультацій з Комітетом із ПДВ держави-члени можуть передбачити, що для деяких операцій або деяких категорій оподатковуваних дилерів база оподаткування стосовно постачання товарів, що підпадають під маржинальну схему, повинна визначатися для кожного податкового періоду, протягом якого оподатковуваний дилер повинен подавати декларацію з ПДВ, зазначену в статті 250.
(3)
У випадку, коли таке постачання здійснюють відповідно до першого підпараграфа, базою оподаткування стосовно постачання товарів, до яких застосовують ту саму ставку ПДВ, повинен бути загальний маржинальний прибуток, отриманий оподатковуваним дилером без урахування ПДВ, що стосується цієї маржі.
2. Загальний маржинальний прибуток повинен дорівнювати різниці між такими двома сумами:
(a) загальною вартістю постачання товарів, що підпадають під маржинальну схему, здійсненого оподатковуваним дилером протягом податкового періоду, охопленого декларацією, тобто загальною сумою цін продажу;
(b) загальною вартістю придбань товарів, як зазначено в статті 314, здійснених оподатковуваним дилером, протягом податкового періоду, охопленого декларацією, тобто загальною сумою цін купівлі.
3. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для забезпечення того, щоб оподатковувані дилери, зазначені в параграфі 1, не мали необґрунтованих переваг або не зазнавали необґрунтованої шкоди.