1. Для спрощення порядку справляння податку й після консультацій із Комітетом з ПДВ, Держави-члени можуть установити, що для певних операцій або певних категорій платників податку-перепродавців база оподаткування в разі поставки товарів, що підпадають під маржинальну схему, має визначатися для кожного податкового періоду, протягом якого платник податку-перепродавець має подавати декларацію ПДВ, передбачену Статтею 250.
(3)
Якщо така норма встановлюється згідно з першим пунктом, то базою оподаткування при поставці товарів, до яких застосовується така сама ставка ПДВ, є сукупний маржинальний прибуток, отриманий платником податку-перепродавцем, мінус сума ПДВ з такої маржі.
2. Сукупний маржинальний прибуток дорівнює різниці між такими двома сумами:
(a) сукупною вартістю поставок товарів, що підпадають під маржинальну схему, здійснених платником податку перепродавцем протягом податкового періоду, охопленого декларацією, тобто сукупною сумою цін продажу;
(b) сукупною вартістю закупівель товарів, зазначених у Статті 314, здійснених платником податку-перепродавцем протягом податкового періоду, охопленого декларацією, тобто сукупною сумою цін купівлі.
3. Держави-члени вживають необхідних заходів до забезпечення того, щоб платники податку-перепродавці, зазначені в частині 1, не отримували невиправданих переваг і не зазнавали невиправданої шкоди.