Якщо Держави-члени використовують передбачену підпунктом (b) першого пункту частини 1 Статті 272 можливість не надавати ідентифікаційний номер ПДВ платникам податку, котрі не проводять ніякі операції з-поміж згаданих у Статтях 20, 21, 22, 33, 36, 138 та 141, і якщо постачальникові чи замовникові не був наданий ідентифікаційний номер такого типу, то замість нього в рахунку зазначається інший номер, що йменується податковим ідентифікаційним номером, який встановлюється відповідними Державами-членами.