1. Після консультацій із Комітетом з ПДВ Держави-члени можуть, відповідно до визначених ними умов, установити, що в зазначених нижче випадках можна не наводити в рахунках, що стосуються поставки товарів або послуг на їхній території, деякі з реквізитів, яких вимагають Статті 226 та 230, з урахуванням можливостей, які використовуються Державами-членами за Статтями 227, 228 та 231:
(a) якщо сума рахунку є незначною;
(b) якщо комерційна або адміністративна практика відповідної галузі, або технічні умови виставлення рахунків ускладнюють дотримання всіх обов'язків, передбачених Статтями 226 та 230.
2. У будь-якому разі рахунки повинні містити такі відомості:
(a) дату виставлення рахунку;
(b) ідентифікаційні реквізити платника податку;
(c) ідентифікаційні реквізити типу поставлених товарів або послуг;
(d) суму ПДВ, що належить до сплати, або відомості, необхідні для її розрахунку.
3. Заходи зі спрощення, передбачені частиною 1, не можуть застосовуватися до операцій, зазначених у Статтях 20, 21, 22, 33, 36, 138 та 141.