1. Держави-члени можуть покладати на платників податку обов'язок виставляти рахунок у зв'язку зі здійсненою на їхній території поставкою інших товарів або послуг, ніж зазначені у Статті 220.
У тому, що стосується рахунків, передбачених першим пунктом, Держави-члени можуть покладати менше обов'язків, ніж передбачено Статтями 226, 230, 233, 244 та 246.
2. Держави-члени можуть звільняти платників податку від передбаченого Статтею 220 обов'язку виставляти рахунок за поставку товарів або послуг, здійснену на їхній території, що є звільненою від оподаткування як з віднесенням ПДВ, сплаченого на попередньому етапі, на зменшення податкового зобов'язання, так і без нього згідно зі Статтями 110 та 111, Статтею 125(1), Статтею 127, Статтею 128(1), Статтями 132, 135, 136, 371, 375, 376 та 377, Статтею 378(2), Статтею 379(2) та Статтями 380-390.