- параграф 3
1. Як відступ від статті 193, до 30 червня 2022 року держава-член може запровадити узагальнений механізм зворотного нарахування («УМЗН») для інших постачань, ніж транскордонні, за умови, що особою, відповідальною за сплату ПДВ, є оподатковувана особа, якій постачено всі товари та послуги, вартість яких перевищує порогове граничне значення у 17500 євро за операцію.
Держава-член, яка бажає запровадити УМЗН, повинна відповідати усім таким вимогам:
(a) відповідно до методу та даних, представлених у заключному звіті Комісії за 2016 рік про недоотримані доходи від ПДВ, який було опубліковано Комісією 23 серпня 2016 року, у 2014 році в такій державі-члені недоотримані доходи від ПДВ, виражені у відсотках від загальної суми ПДВ, що підлягає сплаті, були принаймні на 5 відсоткових пунктів вищі за медіанне значення недоотриманих Співтовариством доходів від ПДВ;
(b) на основі оцінювання впливу, що супроводжувало законодавчу пропозицію щодо цієї статті, у такій державі-члені рівень карусельного шахрайства з ПДВ перевищує 25 % від загальної суми недоотриманих доходів від ПДВ;
(c) така держава-член встановлює, що інших заходів контролю недостатньо для боротьби з карусельним шахрайством на її території, зокрема, шляхом визначення вжитих заходів контролю та конкретних причин їхньої неефективності, а також причин недостатньої дієвості адміністративної співпраці у сфері ПДВ;
(d) вона встановлює, що очікуване покращення у дотриманні податкового законодавства та збільшення податкових надходжень внаслідок введення УМЗН перевищить очікуваний загальний додатковий тягар для компаній та податкових органів принаймні на 25 %; та
(e) вона встановлює, що запровадження УМЗН не призведе до витрат компаній і податкових органів, що перевищуватимуть витрати, які виникли у результаті вжиття інших заходів контролю.
До запиту, зазначеного в параграфі 3, держава-член додає розрахунок недоотриманих доходів від ПДВ згідно з методикою та даними звіту про недоотримані доходи від ПДВ, який було опубліковано Комісією, як зазначено у пункті (a) другого підпараграфа цього параграфа.
2. Щоб забезпечити ефективне функціонування та моніторинг застосування УМЗН, держави-члени, що застосовують УМЗН, повинні встановити відповідні та ефективні зобов’язання щодо електронного звітування для всіх оподатковуваних осіб, зокрема, для оподатковуваних осіб, які постачають або отримують товари або послуги, щодо яких застосовується УМЗН.
3. Держави-члени, що бажають застосувати УМЗН, повинні подати Комісії запит і надати таку інформацію:
(a) детальне обґрунтування виконання умов, встановлених у параграфі 1;
(b) дату початку застосування УМЗН та період, який УМЗН буде охоплювати;
(c) дії, що будуть вжиті для інформування оподатковуваних осіб про запровадження застосування УМЗН; та
(d) докладний опис супровідних заходів, зазначених у параграфі 2.
Якщо Комісія вважає, що вона не має всієї необхідної інформації, вона подає запит на отримання додаткової інформації, у тому числі основних методів, припущень, досліджень та інших супровідних документів, протягом одного місяця з дня отримання запиту. Держава-член, що подає запит, повинна надати необхідну інформацію протягом одного місяця з дня отримання повідомлення.
4. Якщо Комісія вважає, що запит відповідає вимогам параграфа 3, вона подає Раді пропозицію не пізніше ніж через три місяці після отримання всієї необхідної інформації. Діючи одностайно за пропозицією Комісії, Рада може дозволити державі-члену, що подає запит, застосовувати УМЗН. Якщо Комісія вважає, що запит не відповідає вимогам параграфа 3, вона протягом такого самого періоду повідомляє про причини такої невідповідності державу-член, що подає запит, і Раду.
5. Якщо відповідно до другого підпараграфа цього параграфа виявлено значний негативний вплив на внутрішній ринок, Комісія надає пропозицію щодо скасування всіх імплементаційних рішень, зазначених у параграфі 4, не пізніше ніж через три місяці після отримання всієї необхідної інформації та не раніше ніж через шість місяців після набуття чинності першим імплементаційним рішенням про надання дозволу державі-члену на застосування УМЗН. Таке скасування вважається ухваленим Радою, якщо Рада не приймає одностайно рішення відхилити пропозицію Комісії протягом 30 днів після її ухвалення Комісією.
Вважається, що значний негативний вплив було виявлено, якщо виконані такі умови:
(a) принаймні одна держава-член, що не застосовує УМЗН, інформує Комісію про збільшення шахрайства з ПДВ на її території у зв’язку із застосуванням УМЗН; та
(b) Комісія встановила, у тому числі на підставі інформації, наданої державами-членами згідно з пунктом (a) цього підпараграфа, що збільшення шахрайства з ПДВ на їхній території пов’язане із застосуванням УМЗН в одній або більше державах-членах.
6. Держави-члени, що застосовують УМЗН, повинні надавати всім державам-членам таку інформацію в електронному форматі:
(a) прізвища та імена осіб, проти яких протягом 12 місяців, що передували даті початку застосування УМЗН, було порушено кримінальне або адміністративне провадження за шахрайство з ПДВ; та
(b) прізвища та імена осіб, у тому числі у випадку юридичних осіб - прізвища та імена їхніх директорів, свідоцтва платників ПДВ яких у відповідній державі-члені було анульовано після введення УМЗН; та
(c) прізвища та імена осіб, у тому числі у випадку юридичних осіб - прізвища та імена їхніх директорів, які не подавали декларацію з ПДВ протягом двох податкових періодів поспіль після введення УМЗН.
Інформація, зазначена в пунктах (a) і (b) першого підпараграфа, повинна надаватися не пізніше ніж через три місяці після введення УМЗН та оновлюватися кожні три місяці після цього. Інформація, зазначена в пункті (c) першого підпараграфа, повинна надаватися не пізніше ніж через дев’ять місяців після введення УМЗН та оновлюватися кожні три місяці після цього.
Держави-члени, що застосовують УМЗН, повинні подати Комісії проміжний звіт не пізніше ніж через рік після початку застосування УМЗН. Такий звіт повинен містити детальну оцінку ефективності УМЗН. Через три місяці після закінчення застосування УМЗН держави-члени, що застосовують УМЗН, повинні надати заключний звіт про загальний вплив УМЗН.
7. Держави-члени, що не застосовують УМЗН, повинні подати до Комісії проміжний звіт про вплив на їхній території від застосування УМЗН іншими державами-членами. Такий звіт повинен подаватися Комісії протягом трьох місяців після застосування УМЗН протягом принаймні одного року в одній державі-члені.
У разі застосування УМЗН принаймні в одній державі-члені, держави-члени, що не застосовують УМЗН, повинні до 30 вересня 2022 року подати до Комісії заключний звіт про вплив на їхній території УМЗН, застосованого іншими державами-членами.
8. У звітах, зазначених у параграфі 6, держави-члени повинні оцінити вплив застосування УМЗН на основі таких критеріїв оцінювання:
(a) зміна тенденцій у недоотриманні доходів від ПДВ;
(b) зміна тенденцій у шахрайстві з ПДВ, зокрема у карусельному шахрайстві та шахрайстві в роздрібній торгівлі;
(c) зміна тенденцій в адміністративному тягарі для оподатковуваних осіб;
(d) зміна тенденцій в адміністративних витратах для податкових органів.
9. У звітах, зазначених у параграфі 7, держави-члени повинні оцінити вплив застосування УМЗН на основі таких критеріїв оцінювання:
(a) зміна тенденцій у шахрайстві з ПДВ, зокрема у карусельному шахрайстві та шахрайстві в роздрібній торгівлі;
(b) переміщення шахрайства за межі держав-членів, що застосовують або застосовували УМЗН.