1. Передання оподатковуваною особою товарів, що становлять частину її господарських засобів, до іншої держави-члена у режимі складу тимчасового зберігання не розглядається як постачання товарів за винагороду.
(3)
2. Для цілей цієї статті режим складу тимчасового зберігання вважають наявним, якщо виконані такі умови:
(a) товари переслані або перевезені оподатковуваною особою або третьою особою в інтересах оподатковуваної особи, до іншої держави-члена з метою постачання там таких товарів на більш пізньому етапі або після прибуття, іншій оподатковуваній особі, яка має право на набуття права власності на такі товари відповідно до існуючої угоди між двома оподатковуваними особами;
(b) оподатковувана особа, що здійснює пересилання або перевезення товарів, ані веде господарську діяльність, ані має фіксованого осідку в державі-члені, до якої пересилають або перевозять товари;
(c) оподатковувана особа, якій призначається постачання товарів, ідентифікована для цілей ПДВ у державі-члені, до якої пересилають або перевозять товари, а її особові дані та ідентифікаційний номер платника ПДВ, присвоєний їй такою державою-членом, відомі оподатковуваній особі, зазначеній у пункті (b), на момент початку пересилання або перевезення;
(d) оподатковувана особа, яка здійснює пересилання або перевезення товарів, вносить передання товарів до реєстру, передбаченого у статті 243(3), та включає особові дані оподатковуваної особи, яка придбаває товари, та ідентифікаційний номер платника ПДВ, присвоєний їй державою-членом, до якої пересилають або перевозять товари, до зведеного звіту, передбаченого у статті 262(2).
3. Якщо виконані умови, встановлені у параграфі 2, на момент передання права розпоряджатися товарами як власник оподатковуваній особі, зазначеній у пункті (c) параграфа 2, застосовують такі правила, за умови що передання відбувається у строки, зазначені у параграфі 4:
(a) постачання товарів відповідно до статті 138(1) вважають таким, що здійснюється оподатковуваною особою, яка пересилала або перевозила товари самостійно або через третю особу в її інтересах у державі-члені, з якої пересилають або перевозять товари;
(b) придбання товарів в межах Співтовариства вважають таким, що здійснюється оподатковуваною особою, якій постачають такі товари у державі-члені, до якої пересилають або перевозять товари.
4. Якщо протягом 12 місяців після прибуття товарів у державу-член, до якої їх пересилають або перевозять, товари не були постачені оподатковуваній особі, якій вони призначені, зазначеній у пункті (c) параграфа 2 та параграфа 6, та жодна з обставин, встановлених у параграфі 7, не настала, передання у розумінні статті 17 вважається таким, що було здійснене у день, наступний після завершення дванадцятимісячного строку.
5. Передання у розумінні статті 17 не вважається здійсненим, якщо виконані такі умови:
(a) право розпорядження товарами не було передано і такі товари повернені до держави-члена, з якої вони бути переслані або перевезені у межах строку, зазначеного в параграфі 4; та
(b) оподатковувана особа, яка здійснювала пересилання або перевезення товарів, вносить їх повернення до реєстру, встановленого у статті 243(3).
6. Якщо протягом строку, зазначеного у параграфі 4, оподатковувану особу, зазначену у пункті (c) параграфа 2, замінено іншою оподатковуваною особою, передання у розумінні статті 17 не вважається здійсненим на момент заміни, за умови, що:
(a) усі застосовні умови параграфа 2 виконані; та
(b) оподатковувана особа, зазначена у статті (b) параграфа 2, внесла заміну в реєстр, передбачений у статті 243(3).
7. Якщо в межах строку, зазначеного в параграфі 4, будь-яка з умов, встановлених у параграфах 2 та 6, більше не буде виконана, передання товарів відповідно до статті 17 вважається здійсненим у момент, коли відповідна умова більше не є виконаною.
Якщо товари постачені особі, іншій ніж оподатковувана особа, зазначена у пункті (c) параграфа 2 або у параграфі 6, вважається, що умови, встановлені в параграфах 2 та 6 більше не виконуються безпосередньо перед таким постачанням.
Якщо товари переслані або перевезені до країни, іншої ніж держава-член, з якої вони були первинно переміщені, вважається, що умови, встановлені в параграфах 2 та 6, більше не виконуються безпосередньо перед початком такого пересилання або перевезення.
У випадку знищення, втрати або викрадення товарів вважається, що умови, встановлені в параграфах 2 та 6, більше не виконуються у дату, коли товари бути фактично видалені або знищені, або, якщо таку дату визначити неможливо, у дату, коли було виявлено знищення або зникнення товарів.