1. Якщо постачання товарів, зазначене в пункті (b) статті 146(1), стосується товарів, які перевозять в особистому багажі мандрівники, звільнення від оподаткування застосовують лише в разі дотримання таких умов:
(2), третій підпараграф
(a) мандрівник не має осідку в межах Співтовариства;
(b) товари перевозять зі Співтовариства до кінця третього місяця, наступного за тим, в якому відбулося постачання;
(c) загальна вартість постачання із урахуванням ПДВ перевищує 175 євро або еквівалент у національній валюті, який встановлюють щорічно шляхом застосування курсу конвертації станом на перший робочий день жовтня, що діє з 1 січня наступного року.
Однак, держави-члени можуть звільняти від оподаткування постачання, загальна вартість якого є меншою, ніж сума, визначена в пункті (c) першого підпараграфа.
2. Для цілей параграфа 1 «мандрівник, що не має осідку в межах Співтовариства» означає мандрівника, чиє місце, де він постійно проживає чи зазвичай перебуває, не розташоване в межах Співтовариства. У такому випадку «постійно проживає чи зазвичай перебуває» означає місце, записане як таке у паспорті, посвідченні особи чи іншому документі, визнаному документом, що посвідчує особу, державою-членом, на території якої відбувається постачання.
Підтвердження експортування подають за допомогою рахунку-фактури або іншого документа, що його замінює, з відміткою митниці виїзду зі Співтовариства.
Кожна держава-член повинна надіслати Комісії зразки печаток, які вона використовує для виконання відміток, як зазначено у другому підпараграфі. Комісія повинна пересилати цю інформацію податковим органам інших держав-членів.