1. Якщо поставка товарів, зазначених у пункті (b) частини (1) Статті 146, стосується товарів, що перевозяться в особистому багажі подорожніх, то звільнення застосовується лише за дотримання таких у мов:
(a) подорожній не є має постійного місця здійснення підприємницької діяльності в межах Співтовариства;
(b) товари вивозяться зі Співтовариства до кінця третього місяця після місяця здійснення поставки;
(c) сукупна вартість поставки, включаючи ПДВ, перевищує 175 євро або еквівалентну суму в національній валюті, що встановлюється щороку за курсом обміну валют, чинним станом на перший робочий день жовтня місяця, та вводиться в дію з 1 січня наступного року.
Водночас, Держави-члени можуть звільняти від оподаткування поставки сукупною вартістю, меншою від суми, зазначеної в підпункті (c) першого пункту.
2. У цілях частини 1, "подорожнім, що не є резидентом Співтовариства" вважається подорожній, чиє місце постійного або звичайного проживання не розташоване в межах Співтовариства. У такому разі "місце постійного або звичайного проживання" означає місце, зазначене як таке у паспорті, внутрішньому паспорті або іншому документі, що визнається як посвідчення особи Державою-членом, у межах чиєї території відбувається поставка.
Підтвердження вивезення подається у вигляді рахунку або іншого документу, що його замінює, з відміткою митниці на виїзді зі Співтовариства.
Кожна Держава-член надсилає Комісії зразки печаток, що використовуються нею для виконання відміток, зазначених у другому пункті. Комісія пересилає зазначену інформацію податковим органам інших Держав-членів.