, другий параграф
Держави-члени можуть передбачити, щоб до надання кожного зі звільнень від оподаткування, передбачених пунктами (b), (g), (h), (i), (1), (m) та (n) статті 132(1) органам, іншим ніж органи, що регулюються публічним правом, в кожному конкретному випадку застосовувалася одна або декілька таких умов:
(a) відповідні органи не повинні мати на меті систематичне отримання прибутку, а будь-які надлишки, що виникають, не повинні підлягати розподілу, а повинні направлятися для продовження надання послуг чи покращення їх надання;
(b) управління такими органами та їх адміністрування повинне здійснюватися в основному на добровільних засадах особами, що не мають прямого або опосередкованого інтересу ані самі, ані через посередників, в результатах відповідної діяльності;
(c) такі органи повинні встановлювати ціни, затверджені органами публічної влади, або ціни, що не перевищують таких затверджених цін, або, стосовно послуг, що не підлягають затвердженню - ціни, нижчі від тих, що встановлені за подібні послуги комерційними підприємствами, які є платниками ПДВ;
(d) звільнення від оподаткування не повинні призводити до спотворення конкуренції на шкоду комерційним підприємствам, що є платниками ПДВ.
Держави-члени, що, згідно з додатком Е до Директиви 77/388/ЄЕС, станом на 1 січня 1989 року, справляли ПДВ з операцій, зазначених у статті 132(1)(m) та (n), можуть також застосовувати умови, передбачені у пункті (d) першого параграфа цієї статті, в разі надання звільнення для такого постачання товарів або послуг органами, що регулюються публічним правом.