1. Держави, регіональні та місцеві органи влади та інші органи, що регулюються публічним правом, не повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності чи операцій, в яких вони беруть участь як органи публічної влади, навіть якщо вони утримують збори, комісії, внески або платежі у зв’язку з цими видами діяльності чи операціями.
Однак якщо вони беруть участь у таких видах діяльності або операціях, вони повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно цих видів діяльності або операцій у випадках, коли поводження з ними як із неоподатковуваними особами призвело б до суттєвих спотворень конкуренції.
У будь-якому випадку органи, що регулюються публічним правом, повинні вважатися оподатковуваними особами стосовно видів діяльності, перелічених у додатку I, за умови, що ці види діяльності не здійснюються в такому малому обсязі, що ними можна знехтувати.
2. Держави-члени можуть вважати види діяльності, звільнені від оподаткування згідно зі статтями 132, 135, 136 та 371, статтями 374-377, статтею 378(2), статтею 379(2) або статтями 380-390b, в яких беруть участь органи, що регулюються публічним правом, діяльністю, в якій ці органи беруть участь як органи публічної влади.