1. Держави-члени можуть вважати оподатковуваною особою будь-кого, хто на нерегулярній основі здійснює операцію, пов’язану з видами діяльності, зазначеними у другому підпараграфі статті 9(1), і зокрема одну з таких операцій:
(a) постачання будівлі чи частин будівлі та землі, на якій розташована будівля, до першого заселення;
(b) постачання землі під забудову.
2. Для цілей параграфа 1(a), «будівля» означає будь-яку споруду, закріплену на землі або в землі.
Держави-члени можуть встановлювати детальні правила застосування критерію, зазначеного в параграфі 1(a), до перебудов будівель та можуть визначати, що означає «земля, на якій розташована будівля».
Держави-члени можуть застосовувати критерії, інші ніж критерій першого заселення, такі як період між датою завершення будівництва і датою першого постачання будівлі або період між датою першого заселення і датою подальшого постачання, за умови, що тривалість таких періодів не перевищуватиме відповідно п’яти та двох років.
3. Для цілей параграфа 1(b) «земля під забудову» означає будь-які необлаштовані або облаштовані земельні ділянки, визначені як такі державами-членами.