Професійні вимоги
1. Незважаючи на положення статті 2(1) і (2), держави-члени можуть передбачити, щоб відмінності у ставленні на підставі характеристики, пов'язаної з будь-якою з ознак, зазначених у статті 1, не вважалися дискримінацією, якщо, із огляду на характер такої певної професійної діяльності або контекст, у якому вона здійснюється, така характеристика є належною і вирішальною професійною вимогою, за умови, що мета є правомірною, а вимога - пропорційною.
2. Держави-члени можуть зберігати національне законодавство, чинне станом на дату ухвалення цієї Директиви, або передбачити майбутнє законодавство, що включає національні практики, які існували на дату ухвалення цієї Директиви, згідно з яким у випадку професійної діяльності в церквах або інших публічних чи приватних організаціях, мета діяльності яких ґрунтується на релігії або віросповіданні, різниця у ставленні на підставі релігії або віросповідання особи не вважається дискримінацією, якщо, з огляду на характер такої діяльності або контексту, в якому вона здійснюється, релігія або віросповідання особи є належною, правомірною і обґрунтованою професійною вимогою з урахуванням мети діяльності організації. Така різниця у ставленні імплементується з урахуванням конституційних положень і принципів держав-членів, а також загальних принципів права Співтовариства, та не повинна виправдовувати дискримінації за іншою ознакою.
Отже, за умови дотримання в іншому положень цієї Директиви, ця Директива не обмежує права церков та інших публічних чи приватних організацій, мета діяльності яких ґрунтується на релігії або віросповіданні та які діють відповідно до національних конституцій і законів, вимагати від осіб, які працюють на них, діяти добросовісно та з дотриманням мети діяльності організації.