1. Ця Директива застосовується до:
(1) кредитних установ;
(2) фінансових установ;
(3) юридичних або фізичних осіб, які займаються своєю діяльністю на професійній основі:
(a) аудиторів, зовнішніх ревізорів (бухгалтерів) та податкових радників;
(b) нотаріусів та інших незалежних професійних юристів, якщо вони беруть участь, діючи від імені та для клієнта, у будь-якій фінансовій трансакції або операції з нерухомістю, або у допомозі з планування чи здійснення трансакцій (операцій) для клієнта, що стосується:
(i) купівлі та продажу нерухомості або підприємств;
(ii) управління грішми, цінними паперами або іншими активами клієнта;
(iii) відкриття або управління банківськими рахунками, ощадними (депозитними) рахунками або рахунками цінних паперів;
(iv) організації внесків, необхідних для створення, роботи або управління компаніями;
(v) створення, роботи або управління трастами, компаніями або подібними структурами;
(c) осіб, які надають послуги трастам та компаніям, що не підпадають під визначення підпунктів (a) та (b);
(d) агентів з нерухомості;
(e) інших фізичних або юридичних осіб, що торгують товарами, коли платіж здійснюється готівкою в сумі, що дорівнює або перевищує 15000 євро, коли операція здійснюється одноразово або у декілька операцій, які здаються пов'язаними між собою;
(f) казино.
2. Держави-члени можуть вирішити, що юридичні або фізичні особи, які здійснюють фінансову діяльність випадково та обмежено, та коли існує дуже незначний ризик відмивання коштів або фінансування тероризму, не підпадають під дію статті 3 (1) або (2).