1. Шляхом часткового обмеження статей 7 (a), (b) та (d), 8 та 9 (1), установи та особи, яких стосується ця Директива, не повинні вимагати виконання положень цих статей, якщо клієнтом є кредитна або фінансова установа, на яку поширюється дія цієї Директиви, або кредитна чи фінансова установа, яка знаходиться в третій країні та висуває вимоги, еквівалентні викладеним в цій Директиві, та за дотриманням таких вимог здійснюється контроль.
2. Шляхом часткового обмеження статей 7 (a), (b) та (d), 8 і 9 (1), держави-члени дозволяють установам та особам, яких стосується ця Директива, не вживати заходів належної обачливості клієнтів щодо:
(a) зареєстрованих компаній, чиї цінні папери прийняті до продажу на регульованих ринках у межах визначення Директиви 2004/39/ЄС ( 994_586 ) в одній або більше державах-членах та зареєстровані компанії із третіх країн, які підпадають під вимоги публікації фінансової звітності акціонерних компаній відповідно до законодавства Співтовариства;
(b) бенефіціарів об'єднаних рахунків, які ведуть (які мають) нотаріуси та інші незалежні юристи із держав-членів або з третіх країн за умови, що вони підпадають під вимоги боротьби із відмиванням коштів та фінансуванням тероризму згідно з міжнародними нормами та знаходяться під наглядом щодо відповідності цим вимогам за умови, що інформація про ідентифікацію бенефіціара є доступною, за запитом, для установ, які діють в якості депозитних установ для об'єднаних рахунків;
(c) національні державні органи,
або щодо будь-якого клієнта, що представляє низький ризик відмивання коштів чи фінансування тероризму та відповідає технічним критеріям, встановленим відповідно до статті 40 (1) (b).
3. У випадках, вказаних у пунктах 1 та 2, установи та особи, на яких поширюється дія цієї Директиви, у будь-якому разі збирають достатню інформацію для визначення можливості застосування до клієнта обмежень, зазначених у цих пунктах.
4. Держави-члени інформують одна одну та Комісію про випадки, коли вони вважають, що третя країна виконує вимоги, викладені у пунктах 1 або 2, або в інших випадках та відповідає технічним критеріям, встановленим відповідно до статті 40 (1) (b).
5. Шляхом часткового обмеження статей 7 (a), (b) та (d), 8 і 9 (1) держави-члени дозволяють установам та особам, на яких поширюється дія цієї Директиви, не вживати заходів належної обачливості клієнтів щодо:
(a) полісів страхування життя, за якими річна премія не перевищує 1000 євро або разова премія не перевищує 2500 євро;
(b) страхових полісів для пенсійних схем, якщо відсутнє застереження уступки та поліс не може бути використаний в якості допоміжного;
(c) пенсій за вислугою років або подібних схем, що забезпечують переваги для працівників при звільненні, якщо внески робляться шляхом утримання із заробітної платні та за правилами цієї схеми не дозволяється переуступати відсотки;
(d) електронних грошей, як це визначено у статті 1 (3) (b) Директиви 2000/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 18 вересня 2000 року щодо започаткування діяльності та її ведення установами, які проводять електронні розрахунки, та пруденційного нагляду за ними ( 994_178 ), якою встановлюється, якщо пристрій не може бути поповнений, то електронний пристрій для зберігання, який надається в розпорядження власників для цілей здійснення платежів, може вміщувати максимальну суму не більше 150 євро, або якщо пристрій не може бути поповнений, встановлюється обмеження у 2500 євро на загальну суму, за якою ведуться справи протягом календарного року, за винятком, коли сума у 1000 євро або більше погашається протягом того ж календарного року пред'явником, про що йдеться у статті 3 Директиви 2000/46/ЄС, або щодо будь-якого іншого продукту чи операції, що представляє низький ризик відмивання коштів або фінансування тероризму та відповідає технічним критеріям, встановленим відповідно до статті 40 (1) (b).