1. Держави-члени забезпечують заборону відмивання коштів та фінансування тероризму.
2. Для цілей цієї Директиви відмиванням коштів вважаються вчинені умисно такі дії:
a) обмін або передача власності, якщо відомо, що така власність виникла в результаті кримінальної діяльності чи участі в подібній діяльності з метою приховування або маскування незаконного походження власності чи сприяння будь-якій особі, яка здійснює подібну діяльність і прагне ухилитися від юридичних наслідків своїх дій;
b) приховування або маскування справжньої природи, джерела, місцезнаходження, розміщення, руху, прав щодо власності чи прав на власність, якщо відомо, що така власність виникла в результаті кримінальної діяльності або участі в подібній діяльності;
c) придбання, володіння або використання власності, якщо на момент отримання було відомо, що подібна власність виникла в результаті кримінальної діяльності чи участі в подібній діяльності;
d) участь у будь-яких діях, об'єднання з метою здійснення, спроби здійснення і надання допомоги, співучасть, сприяння і консультування здійснення будь-яких дій, зазначених у попередніх підпунктах.
3. Відмивання грошей повинно розглядатись як таке, навіть коли діяльність, у результаті якої створювалася власність для відмивання, здійснювалася на території іншої держави-члена або на території третьої країни.
4. Для цілей Директиви "фінансування тероризму" означає надання або збирання коштів будь-яким шляхом, прямо або опосередковано із наміром використання або за обізнаності, що вона буде повністю чи частково використовуватися з метою вчинення будь-якого злочину в рамках статей 1 - 4 Рамкового рішення Ради 2002/475/JHA від 13 червня 2002 року щодо боротьби з тероризмом.
Знання, наміри або мета, необхідні як елемент діяльності, зазначеної у пунктах 2 та 4, можуть бути наслідком об'єктивних обставин, що ґрунтуються на фактах.