Данія може дозволити своїм іпотечним кредитним установам, що діяли у формі кооперативних товариств або фондів до 1 січня 1990 року, та які були перетворені у державні підприємства з обмеженою відповідальністю, продовжувати включати до своїх власних коштів солідарні зобов'язання членів або солідарні зобов'язання позичальників, як зазначено в статті 36 (1), вимоги до яких мають такий же самий підхід, що і такі солідарні зобов'язання, які підлягають наступним обмеженням:
(a) базою розрахунку частини солідарних зобов'язань позичальників є сума елементів, зазначених в статті 34 (2)(1) і (2) за мінусом елементів, зазначених в статті 34 (2) (9), (10) і (11);
(b) базою розрахунку на 1 січня 1991 року або, якщо ця база була пізніше змінена, то після дати зміни, є максимальна база розрахунку. База розрахунку ніколи не може перевищувати максимальну базу розрахунку;
(c) максимальну базу розрахунку з 1 січня 1997 року буде знижено на половину прибутків, отриманих від будь-якого створення нового капіталу, як визначено в статті 34 (2) (1), після цієї дати; та
(d) максимальна сума солідарних зобов'язань позичальників, яка має включатися в якості власних коштів, ні за яких обставин не повинна перевищувати:
50% в 1991 і 1992,
45% в 1993 і 1994,
40% в 1995 і 1996,
35% в 1997,
30% в 1998,
20% в 1999,
10% в 2000, та
0% після і січня 2001 року від бази розрахунку.