1. Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для того, щоб забезпечити відсутність правових перешкод, які можуть заважати компаніям, включеним до нагляду на консолідованій основі, і холдинговим компаніям зі змішаною діяльністю та їх дочірнім компаніям або дочірнім компаніям такого типу, які наведені в статті 52 (10), здійснювати між собою обмін будь-якою інформацією, яка б відповідала вимогам нагляду відповідно до цієї статті та статтям 52-55.
2. Якщо материнська компанія та будь-які її дочірні компанії, які є кредитними установами, знаходяться в різних державах-членах, компетентні органи кожної держави-члена повинні надавати один одному всю відповідну інформацію, яка може дозволити або допомогти здійснювати нагляд на консолідованій основі. Якщо компетентні органи держави-члена, в якій знаходиться материнська компанія, безпосередньо не здійснюють нагляд на консолідованій основі, відповідно до статті 53, їм може бути запропоновано компетентними органами, відповідальними за здійснення такого нагляду, запитувати у материнської компанії будь-яку інформацію, яка відповідає меті нагляду на консолідованій основі, і передавати її цим компетентним органам.
3. Держави-члени повинні надати дозвіл на обмін між своїми компетентними органами інформацією, яка зазначена в пункті 2, на тій умові, що у випадку фінансових холдингових компаній, фінансових установ або компаній, які надають додаткові банківські послуги, збір або обробка інформації ніяким чином не означає, що компетентні органи здійснюють наглядову функцію по відношенню до цих установ або компаній в якості окремих одиниць.
Однаково, держави-члени повинні надавати дозвіл своїм компетентним органам здійснювати обмін інформацією, що зазначена в статті 55, на тій умові, що збір і обробка інформації ніяким чином не означають, що компетентні органи здійснюють наглядову функцію по відношенню до холдингових компаній зі змішаною діяльністю та їх дочірніх компаній, які не є кредитними установами, або до дочірніх компаній такого типу, які зазначені в статті 52 (10).
4. Якщо кредитна установа, фінансова холдингова компанія або холдингова компанія зі змішаною діяльністю контролює одну або більше дочірніх компаній, які є страховими компаніями, або іншими компаніями, що надають інвестиційні послуги, і які підлягають ліцензуванню, компетентні органи і органи, на які покладено державне завдання щодо здійснення нагляду за страховими компаніями або іншими компаніями, які надають інвестиційні послуги, повинні тісно співпрацювати. Без шкоди для своїх відповідних обов'язків, ці компетентні органи повинні забезпечувати один одного будь-якою інформацією, яка б могла полегшити їхнє завдання та дозволити здійснювати нагляд за діяльністю і загальною фінансовою ситуацією компаній, за якими вони здійснюють нагляд.
5. Отримана інформація в рамках нагляду на консолідованій основі, а саме, будь-який обмін між компетентними органами, передбачений в цій Директиві, повинна підлягати обов'язковій професійній таємниці, як зазначено в статті 30.
6. Компетентні органи, відповідальні за здійснення нагляду на консолідованій основі, повинні скласти списки фінансових холдингових компаній, про які йдеться в статті 52 (2). Ці списки мають бути передані компетентним органам інших держав-членів та Комісії.
7. Коли при застосуванні цієї Директиви, компетентні органи однієї держави-члена хочуть в окремих випадках перевірити інформацію стосовно кредитної установи, фінансової холдингової компанії, фінансової установи, компанії, яка надає додаткові банківські послуги, холдингової компанії зі змішаною діяльністю, дочірньої компанії такого типу, що наведені в статті 55, або дочірньої компанії такого типу, наведені в статті 52 (10), які знаходяться в іншій державі-члені, вони повинні попросити компетентні органи цієї іншої держави-члена, щоб вони здійснили таку перевірку. Компетентні органи, які отримують таке прохання, повинні в межах своїх повноважень вжити заходів щодо здійснення такої перевірки особисто, або надати дозвіл на здійснення такої перевірки компетентними органами, які замовили таку перевірку, або аудитору чи інспектору.
8. Не порушуючи положень свого кримінального законодавства, держави-члени повинні забезпечити, щоб штрафні санкції або заходи, направлені на усунення виявлених порушень або причин таких порушень, могли б застосовуватися відносно фінансових холдингових компаній і компаній зі змішаною діяльністю, або їхніх фактичних менеджерів, які порушують закони, підзаконні або адміністративні положення, передбачених для застосування статей 52-55 і цієї статті. В певних випадках такі заходи можуть вимагати втручання судових органів. Компетентні органи повинні тісно співпрацювати, щоб забезпечити той факт, що вищенаведені штрафні санкції або заходи приносили бажані результати, особливо, коли центральне управління або головна установа фінансової холдингової компанії або холдингових компаній зі змішаною діяльністю не знаходяться в головному офісі.
Частина VI
Консультаційний Комітет з питань банківської діяльності